Однак останнім часом МВФ почав скептично дивитися на Грузію, де корупція досягла небачених масштабів. Припинилися й податкові надходження до бюджету. На середину листопада заборгованість із зарплат і пенсій становила понад $40 млн. — це при тому, що середня зарплата 50—60 ларі дозволяла не жити, а лише існувати. Врешті — вибухнула криза в Росії, з якою тісно зав’язана грузинська економіка. Усе це стало початком тривалого стрибка в фінансову прірву. Керівництво країни вирішило з понеділка відпустити ларі у вільне плавання. Найобережніші експерти передбачають, що його співвідношення до долара на кінець року стане таким: 1 долар — 2,5 ларі. Усе це надзвичайно болісно позначилося на всьому населенні Грузії. Учора, приміром, пачка памперсів коштувала 7 ларі. А сьогодні — близько 9. Учора кілограм цукру коштував 65 тетрі, сьогодні — 90. Найближчими днями зростуть ціни на хліб, але найстрашніше, що з настанням холодів почали дорожчати нафтопродукти. Відомо, що в умовах енергокризи уже п’ятий рік громадяни Грузії виживають за рахунок гасниць, а літр гасу вже коштує не 30 тетрі, а 50.
Першими на зміни «відгукнулися» педагоги. Грузією нині йде масова хвиля вчительських страйків і голодовок. На міських ринках часто можна побачити людей, що плачуть, — на жалюгідні доходи купити що-небудь практично неможливо. Нерви не витримують.
Рейтинг влади, котра традиційно закликає населення не панікувати й повідомляє, що працює над антикризовою програмою днями й ночами, сьогодні надзвичайно низький. Можливо, годиною «Ч» стане 11 грудня. Цього дня у Вашингтоні країни-донори вирішать — допомагати чи ні потерпілим від кризи сусідам Росії.
Тбілісі
№237 10.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
