Конкретним шляхам збереження природи краю були присвячені екологічні слухання «Проблеми регіональної екологічної політики», що були організовані в Трускавці парламентським Комітетом із питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи спільно із Центром екологічних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Львівською облдержадміністрацією. Основним висновком слухань була констатація необхідності витрачання коштів не на ліквідацію наслідків, а на попередження екологічних катастроф.
Так, діяльність Стебницького ДГХП «Полімінерал» призвела до виникнення 3,5 мільйонів кубометрів підземних порожнин. Обвали в системі порожнин можуть призвести до локального, але досить потужного техногенного землетрусу. Епіцентр якого буде розташований менше ніж за п’ять кілометрів від курортного Трускавця, що може призвести до численних жертв. Нагадаємо, що 1983 року Стебницький комбінат вже «згенерував» потужну екологічну катастрофу — тоді в результаті прориву дамби відстійника у води Дністра потрапили тисячі тонн ропи калійних солей, що призвело до загибелі річкової фауни протягом сотень кілометрів русла.
На слуханнях були сформульовані принципи, на яких має базуватися регіональна екологічна політика держави. Серед яких — встановлення системи регіональних екологічних пріоритетів та встановлення пільг для підприємців, котрі займаються природоохоронною діяльністю.
У центрі уваги парламентського екологічного комітету залишається і катастрофічна закарпатська повінь. Голова комітету народний депутат Юрій Самойленко наголосив, що наразі відсутня повна інформація про причини трагедії, але декілька з них уже можна назвати.
Це затори в руслах річок, створені багатотонними валунами, котрі накопичувалися під час щорічних повеней. По-друге, це великі запаси лісу, сконцентровані на берегах річок. Знесені потоками води колоди спричинили велику кількість руйнувань захисних дамб. Недосконала система оповіщення також сприяла загибелі людей.
Юрій Самойленко спростував твердження щодо причетності угорських гідротехнічних споруд на Тисі до погіршення ситуації на її українському березі — попередні висновки свідчать про неможливість впливу угорських дамб на повінь. Нема зв’язку й між повінню та вирубкою лісів. По-перше, останніми роками темпи її були вдвічі меншими від приросту, по-друге, кількість опадів 3 — 5 листопада вдвічі перевищила стримуючу спроможність лісових грунтів.
№235 08.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
