Спектр цих змін, якщо їх вимірювати мірками МВФ, був досить широкий: від 7,8- до 20-відсоткової інфляції, від підтримки грошової емісії до заперечення навіть думок про неї. Тому сказати напевно, які саме показники майбутнього розвитку (чи занепаду) економіки країни буде обговорювати представницька делегація фонду, котра прибула вчора до Києва, зараз неможливо.
Якщо передбачити, що предметом переговорів (як про це офіційно повідомлено) стануть рівень бюджетних надходжень і хід погашення боргів із соціальних виплат, а також проведення адміністративної реформи, то похвалитися тут особливо нема чим. За першу половину листопада заборгованість із заробітної плати в бюджетних організаціях зросла на 35 млн. гривень або більш ніж на 3% до 1041 млн. гривень. У той же час податкові надходження до бюджету останньої декади листопада, як повідомив Національний банк, дещо зросли, хоч стовідсоткового виконання все одно не передбачається. Що ж до перетворень у владних кабінетах, то тут не було навіть їх імітації.
І все ж ризикнемо передбачити, що не це буде головним для уряду, а значить і для МВФ. У кореспондента «Дня» після розмов із представниками виконавчої влади склалося враження, що МВФ будуть намагатися «розкрутити на добро» для емісійного підживлювання держбюджету. На користь такого припущення свідчить і широка підготовка громадської думки до можливого припинення надходження кредитних траншів. Циркуляція у ЗМІ ідей про невизначену періодичність траншів разом із можливістю замаскувати емісію за допомогою різних бухгалтерських штучок опосередковано підтверджує нашу здогадку. Крім цього про потенційну лояльність МВФ до емісії свідчить і практика його взаємовідносин із Росією.
Невдачі в переговорах Фонду з Росією, зумовлені схожими на українські проблемами, не тільки не заморозили двосторонню дискусію, а й спонукали Фонд до безпрецедентного кроку. Позавчорашній семінар, присвячений обговоренню російських негараздів, МВФ вирішив провести без участі російських офіційних представників, надаючи перевагу, за словами чиновників фонду, «відомим експертам та економістам». Запрошення провести мозкову атаку отримали недавні відставники: колишній віце-прем’єр Борис Нємцов і колишній перший замголови ЦБ Сергій Алексашенко. Не виключено, що «штурмові» був підданий і феномен незабезпеченої емісії.
До речі, відомий фінансист Дж. Сорос днями знову піддав критиці діяльність МВФ, опублікувавши статтю, в якій стверджує: програми фонду не працюють, у нього майже закінчилися гроші. МВФ не зміг допомогти Росії, він винен у кризі в Південно-Східній Азії. Багато в чому через його політику наступного року треба чекати глобальної фінансової кризи тощо. Проте криза загрожує тільки країні, та аж ніяк не урядам, котрі приймають рішення від її імені.
№232 03.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
