Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Родючість українських земель: чи бита карта?

Якщо не налагодити випуск хімдобрив, то чорноземами України вже не можна буде пишатися
1 грудня, 1998 - 00:00

Гостей ознайомили з підприємством, де вони побачили потужності
з виробництва гранульованого суперфосфату, амофосу, знефторених фосфатів.
Всі виробництва в абсолютно нормальному прецездатному стані і потребують
лише достатньої кількості сировини для безперебійної роботи. А от придбати
його сумські хіміки не можуть через величезні борги сільгоспвиробників
за давно одержану й використану продукцію.

Побували учасники наради і в підсобному господарстві «Сумихімпрому»
— АПК «Хімік», яке з відстаючого приміського радгоспу за кілька років перетворилося
на передову сучасну агрофірму. Не перший рік господарство в с. Бездрик
слугує «випробувальним полігоном» для міндобрив, вироблюваних «Сумихіпромом».
Вносять їх у грунт не мізерними порціями, як у середньому по області, а
по 150 кг/га. Тому й урожай тут перевищує середньообласні показники. Скуштували
гості продукцію місцевого ковбасного цеху, асортимент і якість якої ще
раз переконали в тому, що врожайність полів і достаток на столі на 40%
визначаються застосуванням мінеральних добрив.

Пленарна частина наради пройшла конструктивно, по-діловому.
Суть проблеми відразу ж окреслив у своєму виступі заступник міністра АПК
Сергій Рижук: зменшення втричі кількості органіки, що вноситься в грунт,
і в 8 разів мінеральних добрив за останні 6—7 років, веде до безповоротних
процесів втрати гумусу і катастрофічного зменшення родючості українських
чорноземів. Брак внаслідок цього кормів для худоби різко зменшує його поголів’я,
а, отже, про достатню кількість органічних добрив говорити не доводиться.
Вихід один — нарощувати випуск мінеральних добрив, що є на сьогодні єдиним
джерелом поживних речовин для землі.

За словами заступника міністра промислової політики Олексія
Голубова, підприємствам хімічного комплексу цілком під силу забезпечити
сільгосптоваровиробників України необхідною кількістю добрив. Але сьогодні
всі заводи практично стоять, не маючи оборотних коштів на закупівлю сировини.
Особливо важке становище в тому самому «Сумихімпромі», що працює на сировині
з Росії, купувати яку доводиться за валюту.

Голова правління, генеральний директор ВАТ «Сумихімпром»
Євген Лапін заявив на нараді: «Я б дуже хотів, щоб наші колеги-споживачі
раз і назавжди позбулися шкідливої ілюзії щодо того, що боржників з агропрому
вкотре вже врятує фінансова амністія. За останні кілька років, сумлінно
виконуючи всі постанови уряду про забезпечення трудівників села мінеральними
добривами, ми по суті безвідсотково прокредитовали АПК на суму близько
20 млн. грн. Натомість отримали колосальні збитки, ставши боржниками з
платежів до бюджету і пенсійного фонду. Все, доволі! Сім тисяч хіміків
разом із членами своїх родин теж хочуть їсти, без затримок одержувати чесно
зароблені гроші».

Виступ Лапіна був конструктивним. Євген Васильович виклав
учасникам наради свою концепцію розв’язання проблеми. Звісно ж, селянам
украй потрібні добрива, але купити нові вони неспроможні, оскільки підприємства
не можуть їх виготовити, не отримавши розрахунку за борги минулих років.
Коштують мінеральні добрива надто дорого і єдиний шлях розв’язати тугий
вузол проблем — істотно здешевити продукти хіміків. Цього можна домогтися
за рахунок використання альтернативної сировини, зняття ПДВ на виробництво
міндобрив, сконцентрувавши їх виготовлення на наймогутнішому підприємстві,
що має передові технології. Все це дасть до 40—45% економії витрат на виробництво
продукції. Укладення договорів на постачання добрив прямо, обминувши посередників
з непомірними апетитами, дасть ще близько 5% економії коштів. Виробників
міндобрив необхідно забезпечити енергоносіями вітчизняного виробництва
за реальними цінами на них, а не через трейдерів (знизивши при цьому до
50% тарифи на перевезення як міндобрив, так і сировини для їх виготовлення),
— ось іще можливість істотного зниження собівартості продукції хіміків,
яку сьогодні сумчани, до речі, вже можуть випускати з будь-яким потрібним
споживачеві співвідношенням N:Р в кінцевому продукті.

Учасники наради підтримали концепцію проекту постанови
Кабміну про розрахунки за міндобрива під урожай-99. Суть її полягає в тому,
що фінансування третини (150 тис. тонн діючої речовини) від необхідної
господарствам АПК кількості міндобрив, проходитиме окремим рядком у держбюджеті
на наступний рік. Тим самим виробники гарантовані в отриманні коштів, необхідних
для закупівлі цієї кількості сировини. А решта 350 тис. тонн господарства
агропрому повинні купувати за регіональними контрактами прямо у виробників.

Сумчани, наголосив Є.Лапін, готові вже сьогодні укладати
договори на наступний рік, використовуючи будь-які форми взаєморозрахунків.
На його думку, і хіміків, і аграріїв поставлено в такі умови, що вони просто
приречені домовлятися про конструктивну співпрацю. Адже на карту поставлено
родючість української землі — єдине реальне багатство, що залишилося у
нас.

№230 01.12.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Михайло ОСТАШЕВСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: