— Матч із «Пао» був дуже важким для нас, адже «Динамо»
влаштовувала тільки перемога. Знаєте, приємно, коли команда грає дуже добре
й заслужено виграє. Проте хочу сказати, що незалежно від результату всі
футболісти дістали б подяку за свою гру. Хлопці показали добротний футбол,
перевершували суперників за всіма статтями, а найголовніше продемонстрували
чудовий характер, який змiг узяти гору над немилістю Фортуни. Таким чином,
ми зберігаємо реальні шанси посісти в підгрупі перше місце й вийти у чвертьфінал
Кубка чемпіонів. Усе вирішиться у виїзній грі з французьким «Лансом».
— Оцініть, будь ласка, дебют Федорова?
— У нього було певне завдання на цей матч, він із ним упорався,
тож заслуговує на хорошу оцінку.
— Чому замінили Косовського?
— Це був не найкращий його матч. Віталій діяв не вельми
вдало, зробивши кілька прикрих помилок. Дуже рідко трапляється, що всі
одинадцять футболістів грають бездоганно, тож вирішили замінити Косовського.
До того ж ми хотіли посилити атакуючу потужність команди, тому на полі
з’явився Валентин Белькевич. І з цим ми вгадали.
— Який план гри розробив тренерський штаб «Динамо» для
боротьби з «Панатінаїкосом»?
— Головне було — не дати грекам ні секунди послаблення,
підтримуючи високий темп і демонструючи високу мобільність. Стратегія полягала
ще й у тому, аби не програти центр поля й не пропустити контратаку. У першому
таймі гості ще могли грати на тих швидкостях, які їм запропонувало «Динамо».
У другій половині грекам стало значно важче, і ми їх «дотисли».
Сповнений песимізму головний тренер «Панатінаїкоса»
Вассиліс ДАНІЇЛ говорив через силу:
— Як і для господарів, поєдинок для нас виявився аж ніяк
не легким. Ми вийшли на гру з певною тактикою, яка в першому таймі себе
виправдала. Утримати переможний рахунок нам перешкодили помилки, яких припустилися
мої підопічні. Причому помилялися в останні десять хвилин поєдинку. Дві
великі помилки — два голи. У першому випадку — поганий пас, а для другого
просто не знаходжу слів. Хіба що можна поремствувати на зрадливість долі.
...Роздратування і злість. Такі почуття читалися в очах
футболістів грецької команди. Приміром, хорват Альоша Асанович по дорозі
в роздягальню дав вихід своїм емоціям, устрявши у словесну перепалку з
одним зі службовців. Правда, «міжнародний конфлікт» швидко вщух.
А нашим не потрібно було зганяти на комусь «наболіле».
Тож гравці «Динамо» відповідали на запитання журналістів iз добродушною
посмішкою.
Сергій РЕБРОВ:
— Якщо довго мучитися, що-небудь вийде. Це твердження виявилося
вірним і в нашому випадку. Наша команда з усіх сил старалася добитися перемоги,
до того ж «Динамо» цього дня було явно сильнішим. Тим паче після перерви
ми дістали прочухана в роздягальні й у другій половині забігали ще швидше.
— Другий гол — це усмішка Фортуни?
— Можливо. Проте, думаю, богиня успіху була більш прихильною
до греків, ніж до нас. Судіть самі, у першому таймі «Динамо» атакує, атакує,
а реалізувати вигідні моменти не може. А в «Панатінаїкоса» один момент
— відразу ж гол.
Андрій ГУСIН:
— Щиро кажучи, грати було дуже важко передусім у психологічному
плані. Адже на початку поєдинку нагнітаємо тиск, граємо тільки на їхній
половині поля, здається, ще трішки — і буде гол. Та бракувало гострого
пасу, завершального удару. А тут ще замість закономірної переваги в рахунку
на нас виливається холодний душ — 0:1.
— На ваш погляд, порівняно з матчем в Афінах «Панатінаїкос»
чимось здивував, підніс що-небудь новеньке?
— Абсолютно нічого. Як ми передбачали, якого малюнка гри
вони дотримуватимуться, так воно й вийшло. У нас було основне завдання
— пресингувати суперників і не давати їм нічого робити.
— Чи не зламало вас те, що не було зараховано гол у ворота
«Пао»? Чи справедливе рішення арбітра?
— Суддя зафіксував положення поза грою. Йому, як то кажуть,
видніше. Головне — не опускати руки, і ніякий рефері не зможе зупинити
команду. Ми діяли саме так, тож і добилися заслуженої перемоги.
Владислав ВАЩУК (через перебір жовтих карток був змушений
пропустити матч із «Панатінаїкосом», для нього — це було мало
— Знаєте, мені більше подобається грати за свою команду,
ніж просто спостерігати її гру. На полі я можу допомогти своїм товаришам,
а з трибуни?
— Як ви оцінюєте дії Федорова, котрий дебютував у поєдинку
такого рангу?
— Нормально. Він зіграв у свою силу.
№228 27.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
