Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Поляки 1918 року Львів захопили? Чи все ж таки захищали?

26 листопада, 1998 - 00:00

Проблема відбудови цвинтаря «польських орлят» у Львові вже кілька років по обидва боки Бугу не сходить із газетних шпальт та дипломатичних протоколів. Причому заяви як польських, так і вітчизняних політиків щодо цієї справи, як довів час, тільки роздмухують зайві пристрасті, не вирішуючи суті справи. Одначе у Варшаві проблема львівського цвинтаря вчора перекочувала на найвищий рівень.

Польський президент не уточнив, у який саме бік він спрямує свої зусилля — чи то вдасться до тиску на Київ, чи навпаки спробує підштовхнути до компромісу Польське товариство охорони пам’яток. Це товариство наполягає, щоб над братською могилою польських жовнірів, які загинули в боях з українцями 1918 року, було написано: «Захисникам Львова».

У такому випадку, стверджує чимало політичних сил у Галичині, вояки ЗУНР постають загарбниками. Львівські громадські організації пропонують компроміс — написати на могилі щось на кшталт «Польським воякам, які загинули в боротьбі за свою державу», обійшовши питання: «Хто 1918 року Львів захищав, а хто намагався захопити?». Проте Варшава поки що наполягає на докладному виконанні міжурядової угоди, досягнутої в липні цього року, яка передбачає збереження напису, який зачіпає галичан за живе.

Слід нагадати, що цього року польський та український президенти уже 6 разів мали особисті зустрічі. Такого рекорду досягти під силу небагатьом державним лідерам. З огляду на такі особисті контакти не доводиться припускати, що цвинтарні суперечки здатні суттєво зіпсувати партнерські стосунки двох держав.

№227 26.11.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Олег ДОРОЖОВЕЦЬ, «День»
Газета: