Натомість Дума дозволяє собі, за словами Тарасюка, «антиукраїнський
шабаш». Федеральний фонд майна Росії вимагає від України підтвердження
її прав на володіння посольським комплексом у центрі Москви (будівля посольства
та готель). У Москві нібито забули, що під час підписання договору про
«нульовий варіант» обіцяли (й закріпили на папері) передати Україні нерухомість
для посольств та представництв у 36 країнах із власності СРСР. Лише тепер
зрушилася справа делімітації сухопутних кордонів, але Москва не погоджується
визначати лінії кордонів на Азові та в Керченській протоці. І таке інше...
Після 17 серпня здавалося, що Росія взагалі забула про
Україну, повністю зосередившись на внутрішніх проблемах. Окрім того, вважається,
що між Тарасюком та колишнім міністром закордонних справ Росії Євгеном
Примаковим теплих особистих взаємин, від яких багато що залежить, не склалося.
Примаков, ставши прем’єр-міністром, продовжує наглядати за російською зовнішньою
політикою, яка досі тільки формально визнавала Україну, як і інші пострадянські
держави, самостійною та незалежною. Однак, як твердять представники російської
дипломатії, сьогодні в Москві багато до чого почали підходити значно виваженіше,
причому не без впливу Примакова.
Можливо, одним із результатів візиту стане визначення Росією
структур, які закуповуватимуть в Україні продовольство та промислові товари
в рахунок сплати Києвом «газового» боргу.
№222 19.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
