Мотив класичний — «день народження». Щоправда, якщо бути прискiпливими, то Михайлові Миколайовичу виповнилося 50 років, 3 місяці й 16 днів. Неювілейна програма складалася з «Задоринок, задорнімів і задорнушок».
Майстер був у пiднесеному настрої. В ньому, окрім таланту літератора, ще зi шкільної лави «сидить» акторське начало. Про його театральний дебют у спектаклі «Трагік мимоволі» досі ходять легенди. Після репліки: «Земельки б нам» глядачі просто ридали від сміху. Піднявши високо планку, нині Михайло Миколайович всі свої виступи за нею звіряє. І кожного разу незадоволений. Одного разу на літературному вечорі він ніяк не міг знайти контакту з публікою, і з відчаю зробив стійку на голові. Тепер без цієї гімнастичної вправи й шпагату на біс його не відпускають зі сцени.
Письменник зізнався, що другу половину життя проживе не менш кумедно, ніж першу. Нарешті купить собі самовчитель і вивчить англійську мову, замість ручного м’яча й тенісу зобов’язується щодня тричі присідати на балконі й якомога довше не впадати в маразм. Зарікся робити політичні прогнози: «Я скажу, а на горі як програму дій сприймають. Краще — від гріха подалі». Своє марнославство пан Задорнов повністю задовольнив, передбачивши розпад Союзу. Побував у «шкурі» президента — мав честь поздоровляти народ із Новим роком.
Якщо на сцені М. Задорнов був милим i добродушним (співав, свистів і усміхався, розсипався в компліментах публіці), то за кулісами метав громи й блискавки. Розлютився сатирик на в’їдливу тележурналістку з СТБ, що поставила наївне запитання: «Чому такі дорогі квитки на концерт?» До речі, вони дійсно зашкалювали (найдорожчі — 500 гривень, а найдешевші — 80). Виставивши нахабу за двері, випивши водички, Михайло Миколайович хвилин із 20 відновлював свою енергетику, примовляючи: «Я спокійний, я дуже спокійний». А в іншому було добре. Жив росiйський сатирик у хорошому номері готелю «Дніпро», ходив у гості, парився в сауні... Так що цiлком задоволений собою та київським прийомом, Михайло Миколайович пообіцяв знову приїхати до нас за пару місяців.
№216 11.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
