Учора приятель півдня бігав по редакції з кабінету в кабінет і кожному навпереміну тицяв недогарок свічки:
— Нумо, спробуй підпалити.
Хто тільки не пробував. Однак свічка не загоралася.
— Хе, — радів приятель, — мейд ін Німеччина. Швагро привіз. У них останні півтора-два сантиметри гноту виготовлені зі спеціального вогнетривкого волокна. Дійшло полум’я до цього місця — і згасає, щоб, борони Боже, лиха не трапилось.
Авжеж, німці ощадливі, та міру знають. Хай краще не догорить на копійку, аніж потім на тисячу пожежу гасити. А наші свічки чадять і плавляться до кінця. «Відробляють» затрати на повну котушку. Нещодавно сусіди під час «планового» вимкнення електроенергії приліпили були недогарок на комод, гомоніли-гомоніли та й закуняли...
Чоловік кинувся, як уже штори спалахнули. Добре, що відро води звечора набране було.
№214 07.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
