Справа в тому, що гіпертрофовані вимоги породжують ілюзії — уявної сили, небачених задоволень, нездоланної влади. Людина втрачає почуття реальності, звикає видавати бажане за дійсне, а значить виявляється нездібною аналізувати об’єктивність, те єдине, що по суті може розгадати. На жаль, люди, втягнуті в гонку, як правило поводяться, намов заведені автомати. Вони перестають слухати самих себе, а орієнтуються на певні умовні колективні цінності. Й жорстоко за свої помилки розплачуються. Вберегти від помилкових істин — я тут не оригінальний — здатна лише культура. До речі, не випадково, що незріле суспільство завжди менш культурне. Які небезпечні й шкідливі ілюзії, ми дуже добре знаємо з історії та бачимо в сьогоденні. Якщо наше суспільство дійсно відчуває себе нещасним, то звинувачувати воно має й власне безкультур’я, яке я розумію і як недовіру до дару життя, краси світу й до душевної таємниці кожної окремої людини в ньому. Щастя, повторюю, в гармонії. Слід навчитися не картати життя, а розуміти й приймати його. Своє власне неповторне життя.
№207 29.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Справа в тому, що гіпертрофовані вимоги породжують ілюзії — уявної сили, небачених задоволень, нездоланної влади. Людина втрачає почуття реальності, звикає видавати бажане за дійсне, а значить виявляється нездібною аналізувати об’єктивність, те єдине, що по суті може розгадати. На жаль, люди, втягнуті в гонку, як правило поводяться, намов заведені автомати. Вони перестають слухати самих себе, а орієнтуються на певні умовні колективні цінності. Й жорстоко за свої помилки розплачуються. Вберегти від помилкових істин — я тут не оригінальний — здатна лише культура. До речі, не випадково, що незріле суспільство завжди менш культурне. Які небезпечні й шкідливі ілюзії, ми дуже добре знаємо з історії та бачимо в сьогоденні. Якщо наше суспільство дійсно відчуває себе нещасним, то звинувачувати воно має й власне безкультур’я, яке я розумію і як недовіру до дару життя, краси світу й до душевної таємниці кожної окремої людини в ньому. Щастя, повторюю, в гармонії. Слід навчитися не картати життя, а розуміти й приймати його. Своє власне неповторне життя.
№207 29.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
