Часи, коли слово «славістика» було лише іншою формою слова «русистика», здається, безповортно минули, хоч Росія закономірно лишається і, мабуть, ще довго лишатиметься центральним об’єктом славістичних студій. В останнє десятиліття на східноєвропейському обрії дедалі помітнішими стають також інші культури — польська, чеська, українська. Навіть маленька Словенія мала на цьогорічному конгресі шість окремих семінарів, у рамках яких прозвучало дев’ятнадцять доповідей.
Та й русистика збагачується навіть немислимими раніше темами досліджень, на кшталт «Iмперські ідеології в Росії та СРСР», «Російські націоналізми та національні ідентичності», «Переосмислення російської імперської історії» чи, скажімо, «Орієнталізм і російська література».
А з другого боку — набувають дедалі більшого поширення міждисциплінарні, міжкультурні, міжрегіональні дослідження, присвячені, скажімо, проблемам посткомунізму, євразійського простору, Центральної і Східної Європи, Балкан, Кавказу, Середньої Азії чи навіть Далекого Сходу. З’являються мало або й цілком невідомі раніше учасники — білоруси, македонці, узбеки, косовські албанці й албанські ароманці, і, звичайно ж, русини, які, з легкої руки свого хрещеного батька й культурного ідеолога, канадського професора Роберта Пола Магочі удостоїлися уваги відразу чотирьох доповідачів на двох семінарах — «Нові слов’янські спільноти в посткомуністичному світі» та «Ідентичність на пограниччі». Фактично, конгреси Асоціації давно перестали бути не те що суто русицистичними, а й суто славістичними, втягнувши в свій науковий простір велетенські культурно-географічні обшири від Адріатики до Маньчжурії.
Українська тематика найвиразніше була заявлена в дванадцяти семінарах. Та, либонь, найприємніше явище останніх років — організація семінарів і круглих столів на українську тематику самими американцями, практично без жодної участі етнічних українців. Цього року було три такі семінари — «Центральні проблеми українсько-американських взаємин із зарубіжної перспективи», «Стан здоров’я робітників і довкілля на Донбасі» та «Етнополітичні теорії й український приклад».
Ураган «Джордж», який розгулявся саме в ті дні над Карибським басейном, зачепивши південну Флориду, не зірвав Конгресу, хоча ряд доповідей із цієї причини було знято. Найбільшим розчаруванням, здається, стало вимушене скасування семінару «VODKA», на якому мали бути виголошені доповіді «Горілчана терапія: медична певність та російська ідея», «Горілка як телебачення» та «Горілкоцентричні групи в пострадянській Росії». Зрештою, ці теми лишилися для жвавого обговорення в кулуарах.
№201 21.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
