Iмідж телеканалу — це явище, що давно вийшло за рамки джентльменського
пакувального набору у вигляді заставок, відбивок та інших чисто зовнішніх
аксесуарів. Зрозуміло, що зброя №1 у боротьбі за глядача — «розкручені»
телеведучі. Як зрозуміло й інше: перетворення програми на справжній телехіт
і, відповідно, її ведучого — на телезірку — процес часом довгий і до того
ж із негарантованим результатом.
Очевидно, завдяки цим нехитрим спостереженням, набула поширення
практика робити ведучих гостями передач власних колег по каналу. І пальму
першості в цьому великому почині тримає, безперечно, «1+1», чиї ведучі
встигли побувати в гостях одне в одного, здається, вже за повним циклом.
Крім додаткового ефірного часу для демонстрації обличчя, цей метод дозволяє
не лише надати зазначеній особі певного рангу, але й створити в кадрі приємну
для глядача атмосферу кулуарності, коли ефір стає місцем безпосереднього
дружнього спілкування один з одним. І хоча на сьогоднішній день цю доріжку
можна вважати цілком уторованою, подібні телевізійні посиденьки завжди
супроводяться сплеском глядацьких емоцій.
У середу, випадково наштовхнувшись у різноманітному нині
ранковому ефірі на «Чайник»(СТБ), який на честь іменин Романа запросив
на студію Романа Лаврова, зі здивуванням спостерігала, як ведучі-хазяї
Марія Бурмака та Олександр Власенко намагалися представити свого гостя
в усіляких його творчих іпостасях, лише наприкінці «розкривши карти»: його
офіційний статус керівника «Чайника». Можливо, подібна гра «від зворотного»
могла б дати свої результати, якби рівень популярності як самої програми,
так і гостя як такого, вже склався б, або хоча б, якби режисура цієї невитіюватої
інтерлюдії була належного рівня.
Більш вагомим мотивом для роздумів про методи «розкручування»
фірмових осіб слугував ювілейний проект НТБ. До свого п’ятиріччя цей московський
телегігант підготував серію відеонарисів про власних ведучих та журналістів.
Ці, зняті в форматі кліпу, начерки не так вражають професіоналізмом, як
розчулюють щирою увагою та очевидною гордістю їх героїв приналежністю до
команди, в якій кожний має своє обличчя. Вершиною ж цією методики, що набула
чистоти самостійного жанру, можна вважати теленарис про найбільшу НТБешну
«зірку» Євгена Кисельова в недільному «Сьогодні» (з виїздом групи до школи,
де він учився ) та його появу в студії.
Словом, як сказав класик афоризму, «Створюйте легенди про
себе: боги починали з цього».
№198 16.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
