Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Ситуація» подобається навіть старожилам «зони»

2 жовтня, 1998 - 00:00

Звуки міліцейської сирени, машина летить вулицями. Так
розпочинається на каналі «Інтер» «Ситуація», що стала вже звичною за півтора
року, — щоденні новини міської кримінальної хроніки. Різкий дизайн програми
відповідає тривожним сюжетам, які розгортаються на екрані. Про єдину в
своєму роді передачу на українському телебаченні ми говоримо з її творцем,
генеральним директором телекомпанії «Магнолія-ТБ» Євгенією Ткаченко.

— З чого почалася телекомпанія?

— Спочатку народився радіопроект. Щоб вести мовлення у
прямому ефірі, потрібна була тема, яка постійно цікавить слухачів. Під
це найкраще підходила кримінальна хроніка. Рік ми робили радіопроект: кримінальна
експрес-інформация, репортажі з будь-якої точки міста. Тільки потім ми
взялися за телеверсію.

— Як у вас складаються стосунки з «Інтером»?

— Тільки зараз я розумію, яку нам було виявлено довіру,
коли я прийшла на «Інтер» і буквально на пальцях пояснила, якою бачу майбутню
програму. Звісно, у мене вже був готовий пілотний випуск, але цього мало,
щоб повірити у можливості телестудії, яка мала намір давати кримінальні
новини в ефір прямо «з коліс».

— Чи буває так, що під час події та зйомок ви, за словами
міліції чи з власних спостережень, даєте своє трактування подій, а потім
їх учасники мають до вас якісь претензії?

— Ми видаємо в ефір тільки офіційну інформацію, отриману
у міліції, пожежників чи медиків. Ми ніколи не займаємо якусь певну сторону,
намагаємося зберегти відстороненість. Наше завдання — констатація фактів,
репортаж майже без будь-якої аналітики. Так що — треба віддати належне
репортерам телекомпанії, їхньому журналістському професіоналізму — мені
ще жодного разу не довелося виступати в суді у якості відповідача.

— Коли беркутівці йдуть на «захоплення», вони надівають
маски, щоб їх не впізнали. Ваші репортери працюють без захисту. Буває,
що на них «наїжджають» ті, хто опинився у кадрі?

— На щастя, жодного разу. Навіть навпаки. Одного разу журналісти,
одягнуті у форму з написом «Магнолія-ТБ», купували в кіоску сигарети, до
них підійшли «бритоголові» та спитали: «Це ви робите програму «Ситуація»?
Хлопці, спасибі! Ми щойно із зони, і ми з таким задоволенням дивимося вашу
передачу!»

Виявляється, це навіть престижно — потрапити до нас у кадр!
Але хлопці ризикують, наприклад, на пожежі. Скажімо, по висувній драбині
на палаючий дах підіймається пожежник у захисному костюмі й зі страховкою.
А слідом по тих же хитких сходах, без обмундирування, з камерою на плечі
й абсолютно без страховки йде оператор. Хлопці настільки запальні і «поведені»
на своїй справі, що, як би я їх не лаяла, вони все одно лізуть у самісіньке
пекло.

Або ще. Йде розмінування. Працюють сапери, у бронескафандрах,
а поруч стоїть оператор «Магнолії-ТБ»... Ми розробили масу інструкцій по
безпеці, інструктуємо кожного, що в яких випадках він зобов’язаний виконувати.
Але все одно мені за них часом буває лячно.

Був випадок, коли на залізничній станції горіли цистерни
з бензином, і одна за одною вибухали. Оператор Діма Деркач знімав біля
палаючої цистерни так близько, що у нього плавився одяг. Раптом пожежники
закричали: «Всім відійти! Зараз рвоне!» Всі кинулися назад, а він — вперед:
хотів знайти хороший ракурс. Цистерна вибухнула, і він чудом залишився
живий. Коли група повернулася в офіс, моєму обуренню не було меж. А з іншого
боку, я ним просто захоплююся.

У нас зараз працюють три змінні екіпажі журналістів. Вони
розподілені по місту, кожний має свою зону. Знімають 16 телевізійників,
але у них є ще могутній тил, групи забезпечення.

— Останнім часом на тому ж «Інтері» почала виходити ще
одна програма з кримінальним ухилом — «Вчасно». Ви не відчуваєте конкуренції
з їхнього боку?

— Ми перетинаємося по тематиці, але ми не конкуренти. Це
передача із зовсім іншим форматом, аналітична. Береться одна конкретна
подія, і робиться глибокий її аналіз. Ми ж робимо чисті репортажі. Це інший
жанр.

— Нещодавно одне видання зазначило, що останнім часом ваша
«Ситуація» стала менш цікавою, менш мобільною. І автор пов’язує це з тим
що пішов Віктор Панфілов.

— Панфілов не пішов, його я звільнила ще в середині лютого.
Чому? Його відхід ніяк не вплинув на програму. З того моменту рейтинг «Ситуації»
постійно зростає. А щодо того, що про нас пишуть погано... Я так довго
чекала, що про нас напишуть хоч щось, що коли про нас зараз пишуть, то
це мене швидше радує, аніж засмучує. Глядач сам розбереться.

№188 02.10.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Анатолій ЛЕМИШ, «День»
Газета: 
Рубрика: