У консульському управлінні МЗС дружині Віталія Шевченка, Олені, повідомили, що справа журналістів знаходиться в архіві. За словами правозахисника Віктора Когана-Ясного, який координував пошук із російського боку, без інтенсивної підтримки офіційного Києва вести пошук було дуже складно.
УНА, яка спочатку активно взялася за пошук свого колеги Віталія Шевченка і мала певну підтримку офіційного Грозного, також не отримала відчутних результатів. Твердження про викрадення журналістів ФСБ так і не було нічим підкріплено. Пізніше виникла версія і про співпрацю з ФСБ декого із самих пропалих.
Галина Шевченко, мати Віталія, по суті була і є основним двигуном пошуків. Два місяці тому вона їздила до Ростовського обласного бюро судової медицини — з’явилася інформація російсько-чеченської комісії з пошуку пропалих безвісти про виявлення останків із деякими прикметами її сина. Інформація, на щастя, не підтвердилася... Мати і дружина Віталія так і не знають, ховати його чи ні. Державі ж, звичайно, легше поховати своїх громадян...
№172 10.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
