Чисельність працюючих у малому бізнесі має становити 1,5 млн. осіб.
До основних програмних напрямів віднесено фінансово-кредитну, матеріально-технічну
та інформаційну підтримку, підготовку та перепідготовку кадрів, пілотні
програми.
Документами такого роду і заявленими в них добрими намірами сьогодні
нікого не здивуєш: як правило, далі цього підтримка з боку держави не поширюється.
Щодо нової програми, то їй, за словами першого заступника голови Держкомпідприємництва
Володимира Загороднього, багато в чому вдасться уникнути декларативності
завдяки тому, що її буде введено в дію у вигляді закону. Комітет розраховує
домогтися її фінансування в розмірі 0,1% доходної частини держбюджету,
для забезпечення регіональних програм передбачається 0,5% річного доходу
місцевих бюджетів.
Практика, усе ж, показує, що навіть законодавчо закріплене фінансування
не дає стовідсоткової гарантії. Приклад тому — Фонд підтримки підприємництва,
який повинен поповнюватися за рахунок відрахувань від приватизації. Як
повідомив В. Загородній, протягом останніх двох років у фонд не було надходжень,
що прямо пов’язано зі зривом програми приватизації. Й хоча за роки існування
фонду підтримку отримали близько 250 проектів, це далеко не той масштаб,
на який розраховували спочатку.
На думку президента Спілки орендарів і підприємців України Віктора Хмільовського,
чергова програма мало що змінить, якщо не буде реально створено необхідні
умови для розвитку малого підприємництва. Єдиний шлях до цього — зробити
податкову і регулятивні системи найбільш сприятливими для підприємців,
що забезпечувало б розширене відтворення будь-якого бізнесу.
№172 10.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
