У своїй книзі «Анна Франк» Мюллер наголошує, що в німецьких та голландських архівах їй вдалося відшукати докази причетності Гартог до арешту сім’ї Франк. За її словами, служниця упродовж кількох років була таємним агентом гестапо і щодня передавала до свого керівництва інформацію про своїх роботодавців.
Після чергового такого телефонного дзвінка німці заарештували всю родину і відправили її до концтабору Берген-Белзен, де Анна навесні 1945 року померла від тифу.
Гартог, яка пішла з життя 1963 року, неодноразово була мішенню для політичних звинувачень, але жоден з істориків не зміг довести її провину повністю. На думку Мюллер, віднайдені нею документи стануть справжньою сенсацією.
У Голландії, між тим, до роботи письменниці поставилися із недовірою. Майже всі голландські дослідники схиляються до думки, що Франк зрадила не Гартог, а такий собі Віллем ван Маарен. Він нібито знав про те, що родина Франкiв переховується від гестапо і шантажував її. Ван Маарен неодноразово намагався втілити свої погрози у життя, і, можливо, одного дня таки зробив це.
