А українському керівництву було заради чого напружуватися. Франція повністю підтримала надання Україні кредиту МВФ за програмою розширеного фінансування, в розмірі $2,2 млрд., що тільки він може врятувати гривню. Радість українського керівництва від цієї події не затьмарила навіть обіцянка «в черговий раз» усього лише провести нараду експертів Великої сімки із фінансування добудови компенсуючих потужностей на Рівненській та Хмельницькій АЕС.
Що потрібно Україні від Франції — зрозуміло. Французькі ж мотиви напевно мають інший присмак. Перш за все, Україна із зруйнованим економічним та військовим потенціалом вже не може становити жодної конкуренції Франції на континенті, як це могло би бути відразу після здобуття незалежності. По-друге, зовнішня політика Франції, спрямовуючись традиційним для неї поміркованим антиамериканізмом та бажанням грати «не другу» скрипку в європейських справах, раз у раз відчуває необхідність висловити особливу прихильність до країн, де позиції американців стають надмірно міцними. Це стосується й економіки: з Шираком до Києва приїхало керівництво «Франс Телекому», «Електрісіте де Франс», «Кредит Комерсіаль» та ще низки французьких фірм-гігантів. Демонструвати прихильність до демократії можна, коли це не надто багато коштує. МВФ же фінансується переважно американцями.
