Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Режі ВАРНЬЄ: «Фільм — справа глибоко інтимна»

4 вересня, 1998 - 00:00

Спільний кінопроект каналу «1+1» і колег з далекого
і близького зарубіжжя (Франції, Росії, Болгарії) фільм знаменитого режисера
Режі Варньє за участю Катрін Деньов, Олега Меньшикова, Сандрін Боннер і
Сергія Бодрова відобразить Україну. Режі Варньє почне зйомки у Києві, а
продовжить в Одесі та Болгарії. А на ювілеї «Студії «1+1» буде почесним
гостем свята. Ну а поки що перше знайомство з метром екрана.

— Як Україна знайшла Режі Варньє і як мсьє Варньє знайшов Україну?

— Це Сергій Бодров, один із співавторів сценарію, порадив мені знімати
саме в Києві, а не в Москві чи Мінську, коли зайшла мова про тих людей,
які поверталися до Радянського Союзу після війни.

— Сценарій — ідея російського кінематографіста?

— Ця історія — епізод іншого сценарію, який ми поки що відклали. Коли
про це я сказав Бодрову, він порадив виокремити цей епізод і розвинути
в окремий повноцінний сценарій.

— А як зав’язався контакт зі «Студією «1+1»?

— Три роки тому я познайомився з Олександром Роднянським у Сочі на кінофестивалі.
І він сказав, що якщо буде коли-небудь проект такого фільму, який об’єднує
історію Франції і України або Росії, для нього це було б дуже цікаво.

— Вас не бентежить стан справ в українському кіновиробництві, стан кіностудії,
мізерна кількість фільмів, які знімаються, що кінотеатри не відвідують,
немає реальних можливостей для прокату?

— Такий стан кінематографа може викликати лише співчуття. Всі фахівці
кінематографа, з якими ми зустрічалися тут, високого рівня. І дуже шкода,
що для них немає зараз роботи.

— Якою мовою ви зніматимете? Чи існує проблема мови для українських
акторів.

— Є сцени французькою, російською. Сандрін Боннер зараз учить діалоги
російською мовою. Меньшиков вивчає французьку. І молодший Бодров учить
діалоги, але він знає французьку мову. Тому проблем особливих немає. (До
речі, сам Режі Варнье активно опановує російську — О.Т.). Головне, ми зберегли
логіку фільму.

— А Катрін Деньов теж вивчає російську?

— У неї немає сцен російською. Її героїня — француженка.

— Героїня Сандрін Боннер з нового фільму ближча до ідеальної жінки Катрін
Деньов з «Індокитаю» чи до суперечливого характеру Емануель Беар із «Французької
жінки»?

— Важко сказати. Це абсолютно інше. Порівняння недоречні. Але колорит,
забарвлення нового фільму буде ближчим до «Індокитаю». За своєю формою
фільм епічний, він ближчий до поетики «Індокитаю», ніж «Французької жінки».

— Якою мсьє Варньє бачить Сандрін Боннер? У цієї актриси дуже широкий
діапазон. Героїні фільмів «Без даху, поза законом» Аньєс Варда, «Мсьє Ір»
Патріса Леконта або «Церемонія вбивства» Клода Шаброля кардинально різні.
Таке враження, що це просто різні актриси. Як виник ваш творчий союз?

— Я гадаю, що Сандрін на сьогодні найталановитіша актриса Франції. І
ті, хто знає сценарій, розуміють, що на цю роль вона підходить як ніхто.

— Присутність Катрін Деньов у фільмі — це певний талісман? Адже «Індокитай»
за її участю отримав «Оскар».

— Ні. Просто я люблю Катрін як актрису, як персонаж, як особистість
і писав сценарій, думаючи про неї.

— А російські актори Меньшиков і Бодров-молодший — це данина їхньому
визнанню на Заході? Адже вони майже єдині російські актори нового покоління,
які відомі у світі.

— У будь-якому разі, щоб оцінити актора, треба його побачити. Я бачив
Меньшикова в чотирьох фільмах: «Дюба-дюба», «Стомлені сонцем», «Кавказький
бранець» і «Мондзунд». І Бодрова я бачив у «Кавказькому бранці» і «Браті».

— Новий фільм стане наймасштабнішим проектом у Європі і, мабуть, для
вас особисто. Він грандіозніший, за «Індокитай»?

— Він дешевший, за«Індокитай» і навіть у межах Європи. Але оцінювати
фільм з фінансового погляду модно тільки в Голлівуді. Останнім часом ця
хибна практика поширилася і в нас. У Болгарії, зокрема, ходять чутки про
те, що цей фільм дуже й дуже дорогий. Так чи інакше, не це визначає якість
картини. Це може бути лише доброю підмогою у важкій кінематографічній роботі.

Ольга ТКАЧЕНКО
Газета: 
Рубрика: