Хоч би як було, однак практично всі місцеві проекти — виробництво комбайнів «Бізон», систему вексельних розрахунків за енергоресурси й комунальні послуги, міські позики — обслуговують харківські банки: «Укрсиббанк», «Грант» і «Регіон-банк», «Мегабанк». «Реал-банк» щорічно видає багатомільйонні кредити агропромисловому комплексові області для закупівлі паливно-мастильних матеріалів і добрив. За всієї ризикованості нашого сільського господарства цю кредитно-інвестиційну діяльність є підстави назвати патріотичною.
— Губернатор чинить правильно, — сказав начальник Харківського обласного управління Нацбанку Микола Перешибкін. — Органи місцевої влади мають право й повинні знати, куди йдуть кошти населення, мобілізовані на їхній території. На випадок якоїсь пожежі, коли доведеться гасити, цих грошей ніхто не побачить. «Приватбанк» — дніпропетровський, нам абсолютно непідзвітний. Загалом, мережа філіалів здавна пристосована, щоб робити воду каламутною...
Начальник обласного управління Нацбанку повідомив, що перевірку ще не розпочато. І це тиждень потому як вийшло розпорядження? Факт змушує до певних роздумів. За усталеною практикою перевірки фінансових структур щодо порушень законів розпочинаються відразу ж після виходу розпоряджень, вірніше, ці розпорядження підганяються під можливість розпочати перевірки, щоб «підслідні» не встигли заплутати слідів.
Цікаво, що харківський губернатор давно мав намір ревізувати діяльність філіалів банків, котрі діють на території області, і казав про це привселюдно, але розпорядження про це видав тільки тепер. Воно збігається з адміністративними заходами, які здійснює голова Нацбанку Віктор Ющенко щодо комерційних банків для утримання гривні у валютному коридорі. Як відомо, раніше віце-прем’єр Сергій Тигипко був одним із керівників «Приватбанку». Одначе якщо такі зв’язки і прихильність можна зарахувати до розряду банківських таємниць, то не помітити міцніючої тенденції до посилення впливу виконавчої влади на ринкові механізми просто важко.