Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи пожертвує Каддафі своєю принциповістю?

27 серпня, 1998 - 00:00

Це — новий поворот десятирічної справи з розслідування теракту на борту літака американської компанії «Пан Ам», внаслідок якого загинуло 270 осіб. Спочатку Лівія взагалі заперечувала причетність своїх громадян до вибуху, згодом же відмовилася видавати підозрюваних під американський чи британський суд.

Кривавий інцидент породив санкції ООН проти Тріполі: вже шість років існує повітряне ембарго, заборонено продаж зброї, обмежено деяку фінансову діяльність, а отримати візу на в’їзд до США чи Британії будь-якому лівійцю практично неможливо. Лівійський же лідер Муаммар Каддафі залишається непохитним: на його погляд, справедливості від американського чи британського правосуддя чекати не варто, якщо лівійців і судити, то це має зробити тільки міжнародний суд.

Складається враження, що нині Вашингтон і Лондон ідуть назустріч вимогам Каддафі — пропонують організувати процес у Нідерландах. Але ж від суду в Британії, якого так не хоче Тріполі, він відрізняється тільки місцем проведення, суддями будуть ті ж шотландці. У разі засудження на лівійців чекає ув’язнення на території Британії. Як повідомляє Рейтер, адвокат підозрюваних Ібрагім Легвелл сказав, що двоє лівійців погодяться на суд у Гаазі, «якщо буде забезпечено умови для правосуддя» — тобто, міжнародний склад суддів. Міністр закордонних справ Лівії зазначив, що серед суддів можуть бути й шотландці.

Звичайно, й Каддафі зацікавлений поставити крапку в справі десятирічної давності. Зникли б санкції проти Тріполі — які, втім, дедалі частіше порушуються. (Прикладом цього — перельоти лівійців на прощу до Мекки, недавні візити до Тріполі президентів Єгипту й Чаду). Але чи погодиться лівійський лідер відмовитись від своєї вимоги про те, щоб судді не були ані американцями, ані британцями? Цього б дуже хотіли не тільки офіційні Вашингтон і Лондон, а й родичі загиблих, і звичайні лівійські люди.

Наталя ВІКУЛІНА, «День»
Газета: 
Рубрика: