Більше того, в умовах швидкозмінної картини фінансових ринків у гравців часто не залишається часу на осмислення ситуації, й навіть професіонали діють, керуючись емоціями, створюючи собі «кумира» чи у вигляді окремих відомих діячів фінансового ринку (на кшталт Дж. Сороса), чи у вигляді рейтингових агентств, дослідницьких, інформаційно-аналітичних центрів, чиї думки й висловлювання більшість сприймає як істину в останній інстанції. B результаті відбувається зниження інтелекту «натовпу» до нижнього рівня, до тією чи іншою мірою притаманних усім індивідуумам тваринних інстинктів жадібності, страху тощо, яким у специфічному вигляді підвладні й гравці на ринку. Поведінка багатьох операторів, формуючись під впливом ілюзій, цілей, бажань, амбіцій, є причиною крайньої несталості ринків.
Події, які можуть впливати на ситуацію на фондовому ринку, кожен оператор, не обтяжений стереотипами, розуміє по-своєму. Якби він діяв, спираючись лише на безсторонні факти та об’єктивну інформацію, й не знав іншої думки, крім особистої, то ринок поводився б передбачуваніше. Проте й тут може даватися взнаки людська природа, яка в кожній інформації бачить передусім те, що безпосередньо стосується інтересів або самих гравців, або громадсько-економічних груп, які вони представляють.
Позаяк інформаційні потоки день у день збільшуються, дедалі більша кількість учасників ринку перетворюється, образно кажучи, на «читачів заголовків», котрі не заглиблюються в суть проблеми. Якщо підпорядкувати подачу інформації прагненню керувати такими шукачами стандартних рішень і «поглиначами готових висновків», то можна багато чого досягти. Адже саме вони й визначають своїми несвідомими діями погоду на ринку.
