(Продовження. Початок — в «Дні» від 14
серпня ц. р.)
НЕЗДОРОВИЙ АПЕТИТ КРОНА
Візьмемо народження їхнього Головного, Зевса.
Його батько, Сатурн, він же Крон, мав звичку на сніданок жерти власних
дітей. Хтось йому шепнув, що рідненький синочок скине його, й ось таким
своєрідним способом він втамовував звичайнісінький голод і голод влади
водночас.
Однак його дружина Рея була баба не промах. Вона вберегла майбутнього
царя Олімпу від татуся-гурмана. Щодо того, як їй це вдалося — дві версії.
Перша така. Вона віддала Кронові замість дитини закусити загорнутим
у ганчірку каменем із реплікою: «На! Вдавися!». З’їв і не вдавився. Взагалі,
як можна переплутати булижник і хлопчиська — не зрозуміло. Хоча зрозуміло,
що розумові здібності Крона залишали бажати, якщо з ним проходили такі
вульгарні трюки. (Звідси, до речі, походить вираз: пуп землі, аналогічно
з пупом немовляти).
Друга версія крутіша. Матуся сховала маленького Зевса у стаді овечок.
Коли Крон спитав, де ж його паросток, Рея, показавши на лоша, просто сказала
йому: «Смачного». Перше, що дивує: що робило лоша в стаді овечок? А друге:
незрозуміло, чому Крона зовсім не здивувало, що йому замість людиноподібного
немовляти втелющують коня? Невже вони були схожі? Чи Крон і його дружина
плуталися вже настільки з ким доведеться, що коли як наслідок з’явилося
на світ щось неймовірне — це нікого не здивувало. Чи Крон полюбляв хильнути?
І приблизно так само з’явилася Біла Лихоманка?
Зевс тихесенько виріс, змужнів і напоїв татуся, котрого обожнював, якоюсь
гидотою, яку порадили добрі люди. Коли той спав, то відригнув Зевсових
братів і сестер.
Сталася велика бійка між ними й титанами з циклопами (на чолі з Кроном).
Перемогла команда Зевса з розгромним (від слова «грім») рахунком. Здавалося
б, День перемоги, що пропах громами, але ж ні, на нього чекав звичайний
розбрат між родичами при розподілі спадщини.
НАДІЙНІ СТОРУКІ ОХОРОНЦІ
Братики, а саме: Зевс, Посейдон і Аїд поділили на трьох весь простір.
Першому, як відомо, дісталося небо, другому — океан, третьому — підземне
царство. Зевс був крутішим за інших, оскільки йому викували могутню зброю
— грім і блискавку. Але хоча він і кидався ними куди доведеться, все ж
відчував себе на Олімпі незатишно. Чудові родичі постійно мріяли про те,
аби влаштувати йому якусь западлянку, щоби скинути з гори.
Посейдон і Аїд із сестронькою Герою замислили нам’яти боки своєму визволителеві.
А він, бо не дурень, звернувся по допомогу до трьох цікавих типів. Звалися
вони навіть не іменником, а прикметником: Сторукі. У них було сто рук і
п’ятдесят голів. Гарна трійця! Коли підступні зевсові родичі побачили цих
крутих хлопців — вони відразу передумали здійснювати двірський переворот.
Вже й пожартувати, мовляв, не можна. Так, мабуть, і з’явилися перші охоронці.
Багато в чому схожі на сучасних, за винятком кількості голів і рук, які
з успіхом замінюють пістолети та ножі.
(Продовження — в наступному «п’ятничному» номері)
