Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Краще пакистанська синиця, ніж індійський журавель?

8 серпня, 1998 - 00:00

Офіційні представники Делі вперше зважилися на подібну заяву, зроблену, втім, вельми дипломатично. Посол Індії в Україні Відья Бушан Соні, який завершив дводенну поїздку до Запоріжжя, заявив, що «невеликі розбіжності» не повинні заважати розширенню торгової та економічної співпраці між нашими країнами.

«Невеликі розбіжності» стосуються постачання двох танкових дивізій з України до Пакистану — такий обсяг вже близького до завершення контракту ціною в $620 млн. на виробництво для Ісламабада 320 харківських танків.

Перші партії танків, як повідомляла зарубіжна преса, було вiдправлено на кордон з Індією, в тому числі у район спірних територій штату Кашмір. Але, як виявилося, танковий апетит Ісламабада все ще не задоволено. Наприкінці червня в Пакистані успішно пройшли випробування нового танку МБТ-2000, який виготовлятиметься в кооперації Україною, Китаєм і Пакистаном. Орієнтовний обсяг замовлення оцінюється в 100 машин.

Щоб хоч якось перешкодити зміцненню військового потенціалу сусіда, Індія намагається спокусити український ВПК перспективою власних замовлень. За словами Відья Бушан Соні, Індія має потребу в запчастинах для озброєння на суму близько $1 млрд. Частка України в цій закупівлі зараз поки становить лише $15 млн. У той же час, за даними держслужби експортного контролю України, за перше півріччя саме Пакистан посідає друге місце після Росії з імпорту продукції українського ВПК.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, «День»
Газета: