Є документальні свідчення того, що в травні 1991 року Елеонора Миколаївна надіслала листа Михайлу Сергійовичу Горбачову з пророцтвом... серпневого путчу. Причому екстрасенс попереджала колишнього президента СРСР про зраду саме Язова, Крючкова й Павлова, радячи також Михайлу Сергійовичу прибрати з політичної арени й Раїсу Максимівну.
Чотири роки тому пані Припутнєва спрогнозувала перемогу на виборах у мери Маріуполя й до Верховної Ради Михайла Поживанова. Але попередила: якщо Поживанов не припинить заняття бізнесом, на цьому його політична кар’єра й захлинеться. Оскільки бізнесом тепер уже колишній мер Маріуполя займатися не припинив, перед нинішніми виборами Елеонора Миколаївна впевнено передбачила перемогу Юрія Хотлубея, про що й написала в місцевій газеті «Іллічівець». Результати голосування, як відомо, цілком співпали з її передбаченням.
Після бесіди з Елеонорою Миколаївною всі розмови про аполітичність українського обивателя починають здаватися блефом. Черпає інформацію вона лише з газет, доступних пенсіонеру з пенсією в 49 гривень: у більшості своїй — місцевих, з центральних же віддає перевагу «Дню», оскільки аналітика й прогнози нашої газети здаються їй найпереконливішими. З особливою цікавістю Елеонора Миколаївна стежить за сторінкою «Подробиці», там, за її словами, різноголосся компетентних думок, що дуже важливо для складання її власних оцінок і передбачень. Абсолютно конкретна й, повірте, нетривіальна думка є в пані Припутнєвої стосовно більшості яскравих персон нашого громадського життя: від Президента до Наталії Вітренко. До речі, Леоніда Кучму вона не бачить у другому турі майбутніх президентських виборів (у тому, що буде саме два тури, пані Припутнєва переконана). Наталію Михайлівну Елеонора Миколаївна теж не жалує, бачачи в ній не тільки екзальтованість, а й корисливість. Не менш різкі думки «осяяли» екстрасенса і з приводу багатьох інших «слуг народу», вирізнивши серед них всього дві особистості — Марчука й Лазаренка, які, на її думку, ще скажуть своє слово в долі України. Правда, характеристика дій кожного у вустах пані Припутнєвої діаметрально протилежна, ну а правдивість її передбачень нам ще належить перевірити. Як, до речі, й запевнення Елеонори Миколаївни, що лише 2003 року в Україні настане перелом на краще — в економіці передусім.
Мотивами своєї «активної життєвої позиції» пані Припутнєва вважає і свій дар, який ніби підживлює й посилює її особисту енергетичність, і свою небайдужість до долі власної країни. Свято вірить Елеонора Миколаївна в те, що майбутнє — лише за порядністю в політиці й що успіх зрештою прийде до тих, хто чесний. Великим злом величає провісниця владу над людьми (особливо визначними, сильними особистостями) грошей і запевняє, що ті, хто неспроможний їй протистояти, зрештою втратять усе.
Погодьтеся, якось не хочеться не погоджуватися в цьому з Елеонорою Миколаївною. Її ж небайдужості до того, що відбувається в нашому суспільстві, можна тільки порадуватися. Якомога більше б таких співгромадян в Україні — може, справді щось би зрушило в нас з мертвої точки?
