Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Аукціон подій п.Хвостіва

24 липня, 1998 - 00:00

Пані та панове! По радіо по 20 разів на день
довбають голову, що в Україну прибуває зірка оперної сцени Монсеррат Кабальє.
Однак приїжджає вона не просто так, а «під патронатом президента». Усіх
питав — ніхто не знає, скільки коштує кілограм патронатів і на біса вони?
Зарився в словники. З'ясувалося, що це від латинського слова «patronus»
— захисник. Виходить, Леонід Данилович зібрався захищати Кабальє. Від кого?
Навіть із точки зору вагових категорій, невідомо, хто ще кого захистить.
Коротше, після розшифровки не стало ясніше, навіщо Монсеррат цей самий
патронат?.. Виставляємо нові лоти.
 

ТРИМАЙТЕ КИШЕНІ ШИРШЕ! (75 у.о.)

На 221-му виборчому окрузі (Оболонь, Мінський масив, Мостицький масив,
Виноградар) 16 серпня відбудуться повторні вибори, оскільки попередні через
всілякі порушення визнані недійсними. Напередодні події мешканцям цих районів
був розісланий відкритий лист кандидату в депутати А. Альошину від наївної,
та, безумовно, не дурної студентки другого курсу КПІ І. Руденко. Там викладалося
прохання: «Пробити у Верховній Раді законопроект про обов'язкове вручення
державою всім громадянам, котрі досягли 18-літнього віку, Безкоштовної
Гарантії Забезпеченості на суму 10000 гривень».

У листі розшифровка, що ці гроші — не на просто так, а «парубкам на
бізнес, дівчатам — на посаг».

Очевидно, Іра чула, що з грошима в бюджеті — туго, тому обмовилася:
«На цю суму можна отримати як готівку, так і товари підвищеного попиту».

За ці бабки Іра обіцяє депутату безмежну любов своїх родичів до третього
коліна: «Наші мами, татусі, бабусі й дідусі, а також старші брати та сестри
одностайно проголосують на майбутніх виборах до ВР за вас — ЄДИНОГО кандидата,
котрий усією душею за дітей і їх майбутнє!»

У кінці зовсім уже щемно-зворушливе: «Мій молодший братик вірить, що
на вісімнадцятиріччя він отримає БЕЗПОВОРОТНІ ПІДІЙМАЛЬНІ в сумі 10000
гривень».

Так і ввижається цей маленький українець, але вже з такою великою, розгорнутою
губою, що нескінченною килимовою доріжкою йде за обрій, прямо в променисте
майбутнє.

Добрий депутат Альошин (якщо, звичайно, це все не його ідея?) відразу
відгукнувся ще відкритішим листом, де майже по-рекетирськи пообіцяв: «Давайте
почнемо разом, щоб ми з вами змусили державу віддати вам ці гроші».

Однак Альошин, як людина з уявою, відразу уявив собі натовп, який прибіжить
по шарові бабки. Тому мудрий кандидат у депутати останню фразу вивів таку:
«І, коли треба, сформуємо живу чергу». Тобто не за алфавітом, а за іншими
критеріями. Іра, зрозуміло, буде першою.

Щоб зайняти чергу для знайомих, у яких дочка на виданні, пишу свій лист
Альошину: «Любий добродійник Андрій Юрійович! Чи не могли б ви, поки держава
розійдеться і почне сипати в кишені по десять «кусків» підростаючому поколінню,
зробити на перших порах це самому. Причому можна навіть меншу суму. Хоча
б баксів 200. Тоді всі мої родичі та знайомі віддадуть голоси вам, як БАТЬКОВІ
РІДНОМУ. Щоб закріпити це прохання (я вам вірю, та всяке буває ), прибуду
цієї суботи на виборчу дільницю. Впізнати мене можна буде за портретом
вище (див. мал.). Отож ви вже, будь ласка, приготуйте готівку. Тим паче,
сума в 25 разiв менша, ніж та, яку ви зібралися викачати з Батьківщини.

ЩО БАЧИТЬ КРАВЧЕНКО, ДИВЛЯЧИСЬ УДАЛИНУ (50 у.о.)

Я можу зрозуміти обурення читача зі здоровим глуздом із приводу сучасної
преси. Подивіться, наприклад, що пишуть про один і той же брифінг, який
пройшов у Національній академії внутрішніх справ України (на ньому виступав
міністр МВС), дві різні газети. Отже.

«Загалом по Україні, як повідомив Юрій Кравченко, на 3,7 % зросла кількість
зареєстрованих умисних вбивств (2,269 тис.), крадіжок приватного майна
— на 6,7 % (90,8 тис.), викрадення автомобілів — на 3,6 % (2 тис.)». (газета
«Факты»). Тобто картина невтішна.

А ось що повідомляє газета «Сегодня»: «Загальний рівень злочинності
по Україні за півріччя знизився — нехай не набагато, на 0,3%. Майже на
10% поменшала кількість згвалтувань, пограбувань, випадків здирництва...»

У нормального обивателя від такої суперечливої інформації з одного й
того ж заходу просто дах може поїхати. Поліпшилася ситуація чи погіршилася?
Кількість крадіжок зросла, а пограбувань поменшало? Чим це класніше?

Єдине, в чому газети співпали, так це в цитаті Юрія Володимировича:
«Карний апокаліпсис у державі не відбувся й не відбудеться». Проте до нього,
судячи з усього, йдеться. Навіть якщо по 3,7% на рік — через три десятки
років він і настане.

Так чи інакше, якимось внутрішнім чуттям вигадав це геніальне визначення
— «Карний апокаліпсис» — не соціолог, не журналіст, не письменник, а міністр
МВС. Йому, напевно, видніше.

ЛУЖКОВ I (30 у.о.)

Кожен політик мріє бути на когось схожим. На якогось свого кумира. На
Наполеона, наприклад, чи, принаймні, на Кутузова. Хоч останній, безумовно,
буде менш популярним: навіть якщо за владу, все одно неприємно позбавитися
зору наполовину. Однак я все-таки думав, що політики віддають перевагу
персонажам, хоч якось зовні схожим на себе. Подобається тобі Богдан Хмельницький
— вуса відпусти, Котовського любиш — під «нуль», відповідно. Здавалося
б, мер Москви Юрій Лужков — і так сильно скидається на цього героя Громадянської
війни. І голитися не треба. Він і так хоч куди. У значенні безволосості.
І я був вкрай здивований, коли, виявляється, його іміджмейкери (інф. «КВ»
від «Русского журнала») радили Лужкову «косити» під... Петра I.

Все б добре, аби лиш, як казав відомий двірник Вася: «А розум-то куди
дівати?».

Результати попередніх торгів:

Лот № 1 (65 у.о.) — про те, як серед опитаних депутатів на перше
місце з якостей, необхідних міністру, вийшов не професіоналізм, а відданість,
— придбав один грузинський вантажник. Його пролетарське минуле та дружні
зв'язки дозволили зайняти йому в 30-ті роки пост міністра культури СРСР.
Не встиг він освоїтися, як у будівлю міністерства для встановлювання прибула
партія унітазів. Міністр віддав вказівку розставити їх на столах, оскільки
прийняв їх за вазони. Зате відданий був справі побудови соціалізму не менше,
аніж сучасний чиновник — справі побудови капіталізму.

Лот № 2 (73 у.о.) — про те, як політики дружно зізналися, що
душі не чують за пресою, і люблять її безмежно, що, проте, не заважає їм
на несхвальні про себе відгуки постійно подавати в суд на газети, — придбаний
автором знаменитого чотиривірша. Якось товариш Сталін лицемірно зазначив
про сатиру: «Нам потрібні свої Щедріни, свої Гоголі». На що безіменний
автор швидко відреагував: «Нам нужны подобрее Щедрины, и такие Гоголи,
чтобы нас не трогали».

Лот № 3 (70 у.о) — про те, як на запитання журналіста, чи прийняв
би участь депутат Р. Зварич у святі Івана Купала, той резонно відповів:
«Я одружений, тому мені немає сенсу брати участь у святкуваннях», — придбала
кінокомпанія «Довженко Пінчерз». Враховуючи явний неуспіх серіалу «Роксолана»,
представники студії сподіваються зняти комерційний фільм «Парламент у ніч
на Івана Купала», уламавши зніматися в ньому депутатів-холостяків. «Ви
навіть не знаєте, як після подібного заходу, — припрошували кіношники нардепів,
– може піднятися ваш рейтинг». Результати переговорів невідомі.

Лот № 4 (30 у.о.) — про те, як, щоб поліпшити зовнішній вигляд
зупинок на Троєщині, котрі заклеєні самодіяльними оголошеннями «куплю-продам»,
було віддане розпорядження ці самі зупинки замазати солідолом, до якого,
як з'ясувалося, об'яви липнуть без клею, — придбаний чорною королевою з
Задзеркалля. Коли Аліса сказала, що хоче пити, та запропонувала їй сухарик.
Чорна королева, як і деякі начальники, намагається зробити як краще. Однак
на Троєщині, наче в Задзеркаллі, виходить чомусь навпаки.езультати ультати

Газета: 
Рубрика: