Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Баррі Таун», який ми вже проходили

21 липня, 1998 - 00:00

Здається, зовсім недавно ми раділи з блискучих перемог
київського «Динамо» у груповому турнірі Ліги чемпіонів-97/98 і, скажемо
так, були оптимістично засмучені його чвертьфінальною поразкою від «Ювентуса». 

А вже завтра ввечері буде окреслено кваліфікаційні підступи до нового
найпрестижнішого континентального турніру. Починаючи з 20.00, на затишному
динамівському стадіоні кияни випробують на міцність валлійський «Баррі
Таун» — той самий, який на цьому ж етапі рік тому поступився динамівцям
у двох матчах — 0:6 (0:2 — у Києві й 0:4 — у Баррі).

Напередодні ми зв’язалися по телефону з генеральним секретарем уельського
клубу Крістофером ОСТОМ і попросили його відповісти на декілька запитань.

— Містере Ост, чи не нудно вашій команді грати в національному чемпіонаті,
маючи таку перевагу над суперниками? (У двох останніх чемпіонатах у 78
матчах «Баррі Таун» зазнав лише однієї поразки при 66 перемогах, а відрив
від найближчого переслідувача в минулій першості — кардіффського «Інтера»
становив 26 (!) очок).

— Так либонь вигравати завжди приємно! Але ваше запитання, ясна річ,
логічне. Ми не проти, аби нашими суперниками в національному чемпіонаті
були такі сильні уельські клуби, як «Кардіфф Сіті», «Соунсі», «Рексхем»
— виграв би від цього весь чемпіонат. Але названі мною клуби визнають за
краще брати участь хоч і в нижчих англійських дивізіонах, але сильніших
за рівнем від нашого.

— Чим же є уельський чемпіонат?

— Граючи за звичайною схемою «осінь-весна», в ньому беруть участь 20
команд. Середня відвідуваність матчів — декілька сотень болільників, котрі
віддають перевагу регбі, яке в Уельсі значно популярніше від футболу. Саме
завдяки футболу про наше 54-тисячне містечко дізналася вся Європа. Та либонь
жеребки для нас, м’яко кажучи, неприхильні, уже другий рік поспіль вибираючи
в суперники київське «Динамо».

— І все-таки якою була реакція вашого клубу на жеребкування?

— Як на річну дискваліфікацію «Баррі Таун». Це торік ми себе тішили
ілюзіями, сподіваючись, що «Динамо» тепер не те, що раніше. Тепер ми, надивившись,
як ваш клуб громив «Барселону», усвідомлюємо, з ким маємо справу.

— На що в такому випадку ви розраховуєте в Києві?

— На пристойний результат.

— А входить у поняття «пристойний результат», скажімо, нічия?

— В цьому випадку навряд чи. Але це не означає, що наші гравці вийдуть
на поле з піднятими руками. Битимуться всі до останнього патрона — запевняю
вас. Не забувайте, що «Дракони» (так називають в Уельсі гравців команди.
— О.С.) мають психологію переможців, практично нікому не програючи в національному
чемпіонаті.

— Чи не позначиться негативно на функціональній готовності команди затяжний
відпускний період?

— Так, справді, новий чемпіонат у нас стартує лише 22 серпня. Але «Баррі
Таун» почав підготовку до матчів із київським «Динамо», як ви, мабуть,
здогадуєтеся, не вчора.

— Які зміни стались у складі команди порівняно з минулим сезоном?

— У травні водночас із закінченням чемпіонату в кількох футболістів
закінчилися терміни контрактів. Їм на зміну прийшли молоді гравці, а відтак,
на жаль, недосвідчені.

— Скільки ж їх?

— Шестеро.

(Тут містер Ост свідомо чи ні, але допустив неточність. Згідно із заявочним
списком «Баррі Таун» на нинішній Кубок чемпіонів у команді 12 новачків.
Наймолодші з них — 18-річний нападаючий Джоді Дженкінс, а також захисник
Гарет Шон і гравець атаки Алекс Фінлясон, котрим у січні виповнилося по
19. Але є серед новачків і досвідчені гравці, приміром, півзахисники Дані
Картер (29 років) і Марк Демпсі (25).

— Чи вийде на поле в Києві головний граючий тренер команди Гарі Барнетт?

— Цілком можливо, незважаючи на свої 35 років. Адже саме він може згуртувати
команду в потрібний момент, завести чи заспокоїти партнерів під час матчу.

— Чи є у вас відповідь на питання: слабкішим чи сильнішим став «Баррі
Таун» у зв’язку з таким перетасовуванням складу?

— У мене, звісно, є своя думка стосовно цього, але навіщо воно вам,
якщо після матчів у Києві й у Баррі ви дістанете конкретну відповідь на
ваше запитання.

— Коли й у якому складі прилетить ваша делегація в Київ?

— У вівторок після обіду — команда у складі 20 гравців плюс два журналісти
й офіційні особи. Разом — 29 чоловік. А скільки, до речі, очікується болільників
на «Динамо»?

— На торішньому матчі стадіон, коли пам’ятаєте, був заповнений. Навіщо
змінювати традицію. Слід лише уточнити, що після установки пластикових
сидінь кількість місць зменшилася з 18.000 до 15.467. А чому ви, власне,
запитуєте?

— Хочу знати, чи буде чути голоси наших 20 болільників, котрі планують
прилетіти на гру не з командою, а іншим літаком.

Олександр СЕРДЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: