Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Катя БУЖИНСЬКА: «Я — найкраща!»

11 липня, 1998 - 00:00

Як вже повідомляв «День», у переможниці «Слов’янського
базару-98» не обійшлося без проблем (очевидно, вже за традицією, якщо пригадати
фестивальні перипетії Таїсії Повалій та Наталки Могилевської).
 

Одразу після виступу Катя зізналася кореспондентові «Дня»:

— Тяганина навколо мого імені засмутила, але я зібралася з силами, помолилася
Богу — і все вийшло, як мріяла. Два роки життя пішло на підготовку до конкурсу.
Дуже хотіла не підвести людей, котрі повірили в мої сили.

— Твоє ефектне падіння на сцені в фіналі пісні — ризикований експеримент.
Журі зазвичай не вельми прихильне до подібних вільностей...

— Це сталося спонтанно. Я так увійшла в образ, що тієї хвилини навіть
не думала про журі. Після виступу мій продюсер насварив мене за вільності.

— Разом з Юрієм Квеленковим ви засекретили твій конкурсний репертуар,
немов зберігали державну таємницю. На табло в Одесі висвітили «Востаннє»,
на репетиції ти співала куплет італійської пісні, а насправді пролунала
«Приречена» (хіт Даліди). До чого така таємничість?

— Забагато недоброзичливців навколо. Саме з цієї причини ми втаємничили
репертуар. Аранжував музику Арні Жако Юрій Шепета, а український текст
спеціально написаний Юрієм Рибчинським. Вийшло дуже органічно.

Подивіться, в які штики колеги-конкурсанти сприйняли вільність — співати
у свій мікрофон. Другу пісню «Глаза на песке» виконувала як усі. Але все
одно я найкраща.

— Після перемоги на «Слов’янському базарі» відпочиватимеш чи підкорятимеш
нові вершини?

— Спочатку відпочину в Італії, потім закінчу свій другий альбом «Музыка,
которую вы любите», а далі хочу спробувати свої сили на конкурсах у Сопоті
та в Сан-Ремо. Щодо останнього, то поки не було випадку участі в ньому
не італійки. Та оскільки в мені все-таки тече частка цієї крові, то свій
шанс спробую не втратити.

І хоча перемозі Бужинської всі щиро раділи, в українській делегації
— сумували. Посередньо за Катіну перемогу «розплатилися» дві інші наші
конкурсантки. Пропустити до фіналу ще одну представницю України журі не
вважало за можливе. Авангардний спів Марини Одольської оцінили явно заниженою
сумою балів — 235. Марина зiзналася, що почувалася «білою вороною», як
й одноіменна пісня в її виконанні. Журі віддавало перевагу академічному
співу.

Явно «зрізали» й Тетяну Франциан (251 бал), вибивши з трійки призерів.
Ще одна «пікантна» подробиця конкурсу полягала в тому, що Президентський
симфонічний оркестр під керуванням Павла Овсянникова виконував суто декоративні
функції. Насправді на сцені лунала «фанера» (мінусова фонограма). У незручній
ролі статиста виявився диригент через акустичну яму, яку являє собою п’ятитисячний
амфітеатр саратівського стадіону «Динамо».

Втім, неприємні моменти швидко забудуться, а Гран-прі «Слов’янського
базару» — знову в Україні.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День», Саратов
Газета: 
Рубрика: