Румунії доведеться віддавати старі борги
Стокгольм нагадав Бухаресту про борги кількадесятирічної давності: 1929
року Швеція надала Румунії $27 млн. Нині шведські власті вважають, що борг
складає вже $3,5 млрд. У Стокгольмі розуміють, що румунська держава не
в змозі виплатити таку суму «в чистому вигляді», й тому запропонували Бухаресту
«пільгову» схему виплати боргу. По-перше, Швеція погоджується, щоб готівкою
було виплачено лише $800 млн. По-друге, скандинавська країна хоче отримати
акцій на суму $1,2 млрд. у національній енергетичній компанії та інших
підприємствах. Решту $1,5 млрд. шведи румунам «дарують». Але навіть цей
варіант виглядає для Бухареста нереальним.
Запізніла реабілітація
Верхня палата парламенту Німеччини після багаторічних дебатів ухвалила
закон, згідно з яким реабілітуються сотні тисяч звинувачених у злочинах
під час нацизму. Реабілітуються, зокрема, дезертири з вермахту, які втекли
під час Другої світової війни.
Не забуто й тодішніх дисидентів та людей, стерилізованих заради «чистої
раси».
Щоправда, закон не передбачає жодної матеріальної компенсації — парламентарі,
видно, вважають, що Німеччина й без того надто багато заплатила за рахунками
нацистів.
Лідери апартеїду намагалися створити зброю проти чорношкірих
На слуханнях Комісії правди й примирення, яка розслідує злочини часів
апартеїду у Південно-Африканській республіці, науковці дали свідчення,
що вони розробляли отруйний шоколад, напої, сигарети, спідню білизну й
планували увести талій у мозок Нельсона Мандели і тим самим зробити його
недоумкуватим. У країні існувала таємна програма розробки біологічної та
хімічної зброї, якою керував доктор Вутер Бассон. Білий уряд, побоюючись
приходу до влади чорношкірих, примушував науковців розробляти хімічні речовини
й ліки, які діяли б лише на чорне населення, залишаючи білих неушкодженими.
На Кіпрі вже все спокійно
Вчора, як передали інформагентства, останній турецький літак полишив
територію невизнаної республіки Північний Кіпр, яка фактично перебуває
під турецьким протекторатом. Очевидно, на Анкару подіяли різкі заяви з
Вашингтона, в яких дії як Греції, так і Туреччини оцінювалися як такі,
що створюють напругу в регіоні. Одночасно президент Кіпру Глафкос передав
у листі до Генерального Секретаря ООН пропозиції щодо довгострокової демілітаризації
острова.
