Удома грати 1:1 - невигідно. Переконалися в цьому футболісти Ірану, приймаючи австралійців у першому стиковому матчі за додаткову путівку на чемпіонат світу-98. Правда, деякі місцеві газети розцінили підсумок, образно кажучи, Тегерана-97 як бажання ФІФА бачити наступного року на полях Франції посланців Океанії. Принаймні швидше, ніж четверту збірну від Азії. Хтось завів мову й про "ліміти для арабського світу", натякаючи на вже одержані з інших регіональних змагань мандати командами Тунісу й Марокко, а в самій Азії - збірною Саудівської Аравії.
ТЕМНІ ОКУЛЯРИ ПАНІКОВСЬКОГО
Якщо сприймати подібну "політизацію" всерйоз, то можна говорити й про гіпотетичне пресингування недавнього соцтабору і зокрема - футболістів із держав колишнього СРСР. Хоч як дивно, але деякі ознаки такої "градації" мали місце нинішнього року. Правда, якщо взяти за точку відліку неможливість так званого сліпого жеребка. Отже, до вирішального (10 країн) азіатського кола відбору "пропустили" Казахстан і Узбекистан. Проте звели їх до тієї самої групи "В", де вони зустріли майбутніх співорганізаторів ЧС-2002 Південну Корею й Японію. Ці "подружки" благополучно опинилися на "паризькому виданні". А кожна із екс-радянських сестер набрала аж по... 25 відсотків можливих очок.
У європейському "плей-офф" також фігурували двоє вчорашніх наших, а загалом із восьми мисливців за чотирма вакансіями, п'ятеро - уособлювали колишній блок класових братів. За такої ситуації уникнути зіштовхування чолами справді нереально. Але! Незримі круп'є ФІФА підстрахувалися дуетом команд із другого - третього "кошика" континенту (мається на увазі варіант Ірландія - Бельгія). Тоді, правда, не повністю зрозумілим є зведення росіян з італійцями. Хіба що останнім негласно обіцяли симпатію за рівноваги основних параметрів.
"День" уже давав тлумачення "балканському миротворенню", хоча назвати однаково рівноцінними дуелі Югославія - Угорщина та Хорватія - Україна, погодьтеся, смішно. В угорській команді нині явний "розбрід", схоже, в очах тренерської ради скомпрометували себе переважна більшість їх "легіонерів". Не випадково ж, мабуть, їх узяли на повторний матч до Бєлграда лише двох - знайомого полтавським уболівальникам Золтана Урбана ("Андерлехт", Брюссель) і Андраша Керестурі ("Слован", Братислава). Коротше, перевага потужної югославської збірної виявилася навіть завеликою для зустрічей подібного рангу. Проте факт, що ізольована до середини 90-х (у руслі санкцій ООН) СР Югославія повернулася "в світ".
ГРИМАСИ "НЕБЕРУЧКОЇ" НОРВЕГІЇ
...Пам'ятаючи же, як розгорталася хорватсько-українська суперечка, мимоволі думаєш, що наших футбольних конкурентів прагнули підтягнути. Хоча обділеними долею вони аж ніяк не були, вже відмітившись на "Євро-96" у Англії. До речі, й у тому циклі кваліфікації наші країни перебували в одній групі. Тут уже недалеко й до синдрому. Між іншим, в юніорській першості Європи переможцеві групи, котра грала днями на Мальті (виступала там і наша збірна) турнірна "сітка" дарувала далі стикові поєдинки з... Хорватією. Інша справа, що збірна України пропустила туди швейцарських ровесників, програвши їм - 0:2.
Ви добре пам'ятаєте, що 15 листопада найбільше нарікань із боку тренерів української національної команди викликали дії норвезьких арбітрів, а не власних гравців. Що ж, наші були ефективнішими, ніж під час першого матчу в Загребі наприкінці жовтня, показавши всім, що покрити дефіцит їм до снаги. Пригадується одне із запитань до Йожефа Сабо, мовляв, у ході групових змагань Україна не вигравала крупно, а тут необхідні "плюс три". Наставник збірної відповів, що для початку згодяться й два м'ячі. Отой другий гол і був скасований Руне Педерсеном "з подачі" асистента. Зайве говорити, наскільки серйозними були для господарів наслідки цього рішення.
...У спортивних кулуарах побутує думка, що скандинавські судді - люди здебільшого добре забезпечені, тож підношеннями їх не спокусиш. Репутація для них - куди як важливіша. Якщо все це так і є, тим паче підозріло, навіщо було 34-річному клерку з міста Мосс, який носить значок ФІФА вже вісім (!) сезонів, так одверто розчаровувати величезний київський стадіон і ті мільйони людей, які щиро вірили у футбольне диво? Не спадає на думку ніщо, крім "указівки", одержаної Педерсеном з Цюріха чи Женеви. Звичайно, потрібен час, аби розкрилося, що ж таке заборгували Хорватії боси ФІФА і УЄФА, вдаючись до не прямого, але доволі прозорого лобіювання? Можливо, версія не знайде підтвердження. Проте не повернеш і змарнованих років для того покоління збірної України, яке тільки-но підняло престиж держави з низин рейтингу 90-х.
ОСТАННЯ ЛЮБОВ РЕЗИДЕНТА
А з норвезькою Фемідою не щастить нам і в інших ігрових видах спорту. Вже на що титуловані в ІГФ Свен Олаф Ойє та Бйорн Хогснес (подейкують, вони входять до елітної шістки гандбольних арбітрів світу), а геть "запороли" матч Ліги чемпіонів між жіночими клубами "Монтекс" (Люблін) та "Мотор" (Запоріжжя). Як ви здогадуєтеся, "жертвами" були чемпіонки України. Їх тренер Георгій Воронов відкидає "фінансовий варіант", так само, як і підказку суддям від діячів ЄГФ. Залишається аналогія з виїздом незабутнього пастора Шлагга на Конгрес пацифістів. Наставник польської команди недавно працював за контрактом у Норвегії. Повірити, що він не розжився там надійними зв'язками, досить важко. Треба переймати досвід і нам...
