«Хто ж він був, цей поважний, допитливий турист?
Це просто був продажний, буржуазний журналіст»
Сергій Михалков, «Свобода слова»
Як повідомляв «День», парламент України 21 листопада вніс поправки до закону «Про телебачення і радіомовлення». Відповідно до них, забороняється використання у передвиборній агітації іноземних телерадіорганізаций, їх філіалів і представництв. Забороняється також викорисовувати з метою політичної реклами телерадіоорганізации за участю іноземних інвесторів.
Таким чином парламент усунув від участі у передвиборній гонці велику кількість телерадіокомпаній, поступившись «полем бою» державному віщанню. Так зробивши подарунок виконавчій владі. Саме вона тепер має переважне право агітувати за своїх кандидатів і ігнорувати кандидатів незалежних.
На прохання «Дня» зміни до закону про телебачення і радіомовлення коментують:
Віктор Понеділко - голова комітету Верховної Ради по законодавчому забезпеченню свободи слова і ЗМІ:
- Зараз при формуванні партійних «десяток» деякі спонсори і керівники телерадіокомпаній потрапляють до їх складу. Я не вважаю, що це найвдаліший хід. Це тільки налаштовує проти них решту політичної раті. Норма заборони на участь іноземних громадян і іноземного капіталу у визначенні долі України під час передвиборної агітації, в принципі, зрозуміла.
Забороняється всім ТРК за участю іноземного капіталу проводити передвиборну агітацію. Не суттєво, один відсоток іноземного капіталу в них інвестований чи тридцять. Ми пам'ятаємо, як російське телебачення на минулих президентських виборах "допомогло" попередньому нашому Президенту не попасти в Президенти. Це була жорстка провокація, блискуче проведена ОРТ.
Але в нинішньому законодавстві бракує ще однієї норми - про політичну рекламу. Має бути чітке визначення - чого ж не можна? Мовляв, не можна коментувати, не можна висловлювати позицію газети, або програми новин, або позицію конкретного журналіста. Інакше висвітлення передвиборної кампанії буде звужене до маленького офіційного погляду УТН. А це - боронь, Боже! Я знаю, що команда Кулика буде витворяти. Гадаю, на наступному тижні ми цю норму намагатимемось сформулювати.
Сергій Аксененко, член комітету ВР по законодавчому забезпеченню свободи слова і ЗМІ:
- Звичайно, грань між освітленням передвиборної кампанії і рекламою того чи іншого кандидата провести важко. Тому стаття закону буде діяти, якщо претендент надто часто виходить на тому чи іншому каналі за участю іноземного капіталу. Названо й гранична частка цього капіталу - 10 %.
Санкції за порушення закону, гадаю, застосовуватимуться до претендентів, а не телерадіокомпаній. І через суд їх будуть просто знімати з передвиборної гонки. Можуть мати місце попередження ТРК через Нацраду по телебаченню і радіомовленню. Але сам механізм наразі не відпрацьований. Інші поправки, внесені до Закону, спрямовані передусім на захист ТРК, проти невиправданого втручання Нацради.
Голова парламенту України Олександр Мороз:
- Якщо йдеться про політичну пропаганду, то ви розумієте: хто платить, той замовляє музику. Я не буду говорити, хто і як утримує які канали. Ви й самі це знаєте.
Думаю, що використання ЗМІ в передвиборній кампанії буде відповідати законові. Інакше навіщо тоді говорити про порядок. Крім того, коли завершиться збір підписів, тоді вступить у дію механізм, передбачений законом про вибори. Що таке політична реклама - зрозуміло. Якщо журналіст, звертаючись до людей, говорить, що найкраща партія соціалістична - це політична реклама. Але "подаруй мамі квітку" - це теж політична реклама. Хоча може й соціальна. Справді, юридично категорія політичної реклами не визначена. Сподіваюся, наші колеги - юристи з відповідного комітету дадуть певніше визначення.
Олександр Роднянський, генеральний продюсер «Студії 1+1»:
- Однозначно до того, що сталося в п'ятницю у Верховній Раді поставитися не можна. З одного боку, ряд поправок, внесених до тексту закону «Про телебачення і радіомовлення» - розумні і узгоджені з усіма зацікавленими сторонами. Наприклад, про те, що телерадіооганізации не несуть відповідальності за виступи посадових осіб, представників партій, кандидатів в депутати тощо, окрім випадків трансляції програм, які прямо закликають до повалення існуючого ладу. Таким чином зроблено крок до великих гарантій свободи слова в країні.
Одночасно була прийнята і пропозиція депутата Алєксєєва щодо заборони використання у передвиборній агітації компаній, в засновницькому фонді яких більш ніж 10% іноземних капіталів. Але згідно з том же законом «Про Телебачення і Радіомовлення» українські телерадіокомпанії можуть мати в своєму засновницькому фонді до 31% іноземного капіталу, і саме під цю норму приведено статутні документи і «1+1», і «Інтера», і IСTV, і СТБ... Тобто, йдеться про пряме порушення прав організацій, що є резидентами України і створені з дотриманням всіх норм українського законодавства.
