На прохання "Дня" голова Комітету ВР з питань соціальної політики та праці Юрій Буздуган розповів про перспективи пенсійної реформи в Україні.
- Є три системи пенсійного забезпечення: французька, німецька й американська. У Радянському Союзі існувала французька система, де пенсійний фонд солідарний, немає персоніфікації, існує так би мовити договір поколінь. Німецька система відрізняється державними гарантіями, обов`язковістю відрахувань і персоніфікацією (мається на увазі створення особистих пенсійних рахунків кожного працюючого - ред.). Американська - система добровільних відрахувань, яка базується на добровільних відрахуваннях.
Сьогодні в Україні реально пропонуються дві форми. Німецька - персоніфікована з гарантіями - пропонувалася німецькими фахівцями. Другий варіант - американський - пропонує група американських радників.
- Це Світовий банк мається на увазі?
- Так, Світовий банк фінансує цю програму, а працюють там американські радники.
- Якої концепції дотримуєтеся ви?
- Може працювати французька система - працювала в нас 60 років - і все було гаразд. Може бути й німецька. А американська система в нас ніколи не працюватиме. Що таке трасти в наших умовах, ми вже добре знаємо. Я більше схильний до німецької системи, бо сьогодні в Україні є дуже великий потяг до персоніфікації. Тим паче, принципових складнощів для переходу на цю систему я не бачу.
- Який варіант вірогідніший?
- Є дві течії. Яка з них переможе, важко сказати. Фахівці з Кабінету Міністрів перевагу надають німецькому варіанту. На рівні вищого політичного керівництва є більша схильність до американського варіанту. На сьогодні блокуються обидва варіанти.
- Ким? Парламентом?
- І парламентом теж. Наприклад, американський варіант подавався під час податкової реформи минулого року. Президент і тоді, і досі повторює про необхідність скорочення податків на заробітну платню. Треба виганяти його консультантів і людей "а ля Пинзеник", "а ля Терьохін", які в принципі не розуміють, що таке податки на зарплатню, а що таке обов`язкові відрахування. Судячи з усього, малося на увазі скоротити обов`язкові відрахування. Сьогодні нарахування на фонд заробітної платні становлять 51%. Якщо порівнювати з колишнім СРСР чи з Європою, то це один із найнижчих показників. Найнижчий відомий мені показник у Європі - у Голландії - 52%, у Швеції - за 80. Тому ідея американців знизити нарахування на фонд зарплатні для збільшення кількості робочих місць - абсурд. Люди беруть абстрактні речі, не знаючи наших реалій. У нас немає робочих місць через хибну економічну політику.
- Чи є надія, що вже цей склад Верховної Ради затвердить якусь систему пенсійного забезпечення?
- Спочатку треба прийняти базовий закон, який би починав усю цю роботу - "Основи законодавства про державне загальнообов`язкове соціальне страхування". Він уже два роки знаходиться в парламенті. У першому читанні він уже прийнятий - з четвертої спроби. А друге читання вже вісім разів було заблоковано. Не голосують або голосують проти. І, що найцікавіше, немає конкретної фракції, яка голосує проти закону. Двадцять комуністів, п`ятнадцять рухівців...
Проте наш комітет робить усе можливе, щоб закон прийняти. Як тільки ми його приймаємо, уже лежить законопроект про обов`язкове пенсійне страхування, розроблений саме в рамках німецької моделі. Про це всі знають. Проте є там свої «шкурні» інтереси.
- Тобто до прийняття цього закону розмір пенсій не буде поставлено в залежність від стажу?
- Так, абсолютно. Це можливо лише в рамках системи. А до того можна лише говорити про це. Що сьогодні і відбувається: на словах усі за пенсійну реформу, а потім голосують проти.
