Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

З ПЕРШИХ РУК

20 листопада, 1997 - 00:00

Київське "Динамо", як відомо ("День" № 206), провело трансфер одного із провідних футболістів команди Юрія Максимова до німецького клубу "Вердер" (Бремен).

- У лютому наступного року Юрію виповниться 30 - вік, за футбольними мірками, солідний. Цей гравець багато років служив вірою і правдою українському футболу, - підкреслив президент АТ "Футбольний клуб "Динамо" (Київ)" Григорій Суркіс. - У нас не було морального права відмовити цьому гравцеві в його прагненні продовжити свою кар'єру на Заході, доторкнутися до європейської цивілізації.

- Чи завжди ваша трансферна політика припускає поправку на особистість окремого гравця?

- Так, рада клубу намагається вирішувати ці проблеми, передусім виходячи з гуманних міркувань. Але в усіх випадках на перший план виносяться інтереси всієї команди.

- Контракт Максимова з "Динамо" спливає цього року?

- Із грудня 1996 року можна було давати йому "вільну", але пропоную нам з вами повернутися на три сезони назад. Після чергових негараздів у ФК "Дніпро" (Дніпропетровськ) тодішній гравець цієї команди Максимов підписав було контракт із командою московського "Динамо" і готовий був уже залишити межі України. На щастя, мої численні переговори з Максимовим увінчалися успіхом, було знайдено взаєморозуміння і з боку президента ФК "Динамо" (Москва) Миколи Толстих.

- Чому ж Максимов залишився в Києві й після 1 січня 1997 року?

- Ми знали про бажання Юрія спробувати свої сили в одному із зарубіжних клубів. Але запропонували йому допомогти команді протягом нинішнього такого відповідального сезону. І Максимов не поїхав, успішно виступаючи і за "Динамо", і за збірну. Якщо хочете, ми спиралися на джентльменську угоду, досягнуту між гравцем і клубом.

- Любителів футболу напевно цікавить фінансовий бік діалогу "Вердер" - "Динамо".

- Казати, що це комерційна таємниця начебто банально, але трохи зачекаймо, хоча б до початку виступів Максимова в бундеслізі.

З Максимовим ми дружні не перший рік, тож губитися, добираючи запитання, мені не довелося.

- Чи відповідає дійсності, що твій дебют за «Вердер» заплановано на 29 листопада (проти «Штутгарта»)?

- Насправді, обумовлено єдине, що час перебування на полі (скажімо, хвилин 20 або більше) залежатиме від мого стану після відповідального матчу «Динамо» з голландським «Ейндховеном» 27 листопада. Так чи інакше, а за взаємною домовленістю клубів наступного дня після київської гри Ліги чемпіонів я маю бути в Бремені.

- Їдеш сам чи з сім'єю?

- Це питання, зрозуміло, було обговорене на зустрічі з керівництвом «Вердера». Зійшлися на тому, що моїй сім'ї ліпше буде приїхати вже на обжите місце - з першого січня.

- Знаєш, де мешкатимеш?

- Так, уже побував у будинку, який мені підшукав клуб. Ще треба буде придбати меблі.

- Як добре ти ознайомлений з німецьким чемпіонатом і як збираєшся долати мовний бар'єр?

- Наша преса, телебачення досить широко висвітлюють бундеслігу. Звичайно, загальний рівень німецького футболу вищий від українського. Але ж саме до цього рівня я й прагнув. Відносно ж мови, як сказав мені Віктор Скрипник, буде з півроку важкувато. Сподіваюся, мій партнер зі збірної України й допоможе на перших порах. Хоча перекладача за мною вже закріпили. Спілкувався й з представниками міської адміністрації. Підсумком же перебування в Бремені стала презентація, тобто офіційне посвячення мене в члени клубу з врученням футболки...

Олександр СЕРДЮК, спеціально для "Дня"
Газета: