- Уявіть собі, що виконується норма, про яку Кучма домовився з Єльциним, хоч не мав права цього робити. Єльцин має таке право за своєю Конституцією, а наш Президент - ні, бо це - прерогатива Верховної Ради. Принаймні, це має ратифікуватися. Про що йдеться. Раніше з Росією в нас був дзеркальний спосіб оподаткування ПДВ - тобто, оподатковувався експорт, але не оподатковувався імпорт. Досить дивний був спосіб, вигідний для тих країн, у яких плюс у торговельному балансі. А ви знаєте, що в нас із Росією велике негативне сальдо. Після цього Україна ввела абсолютно правильно ПДВ на імпорт, в тому числі російський. Але звільнила експорт, тим самим стимулюючи вивезення української продукції на зовнішні ринки. Це загальноєвропейське правило, яке використовується всіма країнами, що мають ПДВ. Росія сказала: "Ах, так? Тоді ми для вас вводимо й ПДВ на імпорт, і ПДВ на експорт". І ця система проіснувала два роки, доки, нарешті, самі росіяни не зрозуміли, що вони зробили дурницю. Чому? Бо виходить подвійне оподаткування російського експорту в Україні. Тобто - ми за своїми правилами оподатковуємо, а вони чомусь при експортуванні оподатковують ще раз. Виходить два ПДВ.
Тепер, не розібравшись у ситуації, наші "можновладці" вирішили розрубати вузол старим перевіреним способом - скасувати все. Якщо ж ліквідується все, Україна відразу втрачає надходження до держбюджету у розмірі 600-620 млн. доларів - 20 відсотків різниці в торговельному балансі. А Росія отримує ці 600-620 млн. за рахунок того, що не застосовує ПДВ, а сплачується ж він за місцем розташування виробника, - тобто в Росії. Можна сказати, що Леонід Данилович купив прихильність Бориса Миколайовича тим, що подарував йому більше за півмільярда доларів з українського бюджету й "передав" ці гроші в російський.
Окрім цього, є ще один аспект. Для того, щоб купити українську продукцію, ви маєте заплатити ціну й ПДВ. Уявіть собі, що один і той же продукт виробляється і РФ, і Україною. Скажіть тоді, що ж наш споживач купить - російський без ПДВ чи український з ПДВ? Якщо це продукти не першої потреби, то куплять російські, а всі українські виробництва загинуть. Іншими словами, російські товари стають більш конкурентноспроможними порівняно з українськими. Це квінтесенція питання. Якщо ж продукція, як раніше говорили, "дефіцитна", тоді росіяни підтягнуть ціну своєї продукції до рівня української, збільшивши маржу на 20 відсотків. Це означає, що виплати з національного прибутку України за рубіж, це горезвісне витікання капіталів збільшиться на відповідну суму. Тобто для нас така ухвала - повна катастрофа.
Як економісту мені здається, що так вирішено від незнання, а висновки в галузі політики робіть самі.
