Прагнення більшості депутатів Верховної Ради позапланово заслухати звіт Фонду держмайна й розглянути вето Президента на Закон "Про Фонд державного майна України", ясна річ, пов'язано винятково з їхнім бажанням якнайшвидше остаточно вирішити питання про призначення голови ФДМУ, а точніше посадити у крісло шефа приватизації іншого.
Виконуючий обов'язки голови Фонду держмайна Володимир Лановий розцінює звіт перед Верховною Радою як позбавлений юридичної основи, а зроблені висновки такими, що не мають правових перспектив. З приводу ініціативи групи депутатів запропонувати призупинити процес приватизації до остаточного вирішення питання про голову Фонду він заявив журналістам, що ВР "почала з мораторію на приватизацію, і коли, сходячи зі сцени, парламент ввійде в історію як такий, що зупинив розвиток історичних процесів, оцінку цьому парламенту дадуть історія й люди".
Депутат Вадим Гетьман, котрий симпатизує Лановому, заявив агентству УНІАН, що сьогодні лінія протистояння між ВР і урядом проходить через "три ключові фігури" - прем'єр-міністра, голови НБУ й голови Фонду держмайна, а звинувачення з боку депутатів у повільному процесі приватизації в Україні є не чим іншим, як "політикою". На його думку, депутати розуміють, що від кандидатури голови Фонду держмайна залежить, наскільки "приватизаційний процес перебуватиме під контролем певного політичного угруповання". А Володимир Лановий, уважає Гетьман, - "досвідчений фахівець, котрий багато зробив для того, щоб Фонд позбувся кланового впливу".
Сам Лановий також зізнався журналістам, що вважає своїм найбільшим досягненням те, що у ФДМУ немає "телефонного права ні для адміністрації Президента, ні для Кабінету Міністрів і Верховної Ради".
Тим часом у парламенті розповсюджено висновок Рахункової палати ВР про результати перевірки й аналізу фінансових документів Фонду держмайна за минулий рік і перше півріччя цього року, де зафіксовано численні серйозні порушення. При цьому автори документа визнали, що оцінити ефективність роботи ФДМУ на предмет повноти і своєчасності надходження коштів від грошової приватизації неможливо - через відсутність інформації стосовно проданого до 1997 року держмайна.
Немає також механізму контролю та обліку фінансових результатів діяльності акціонерних товариств, у яких держава має свою частку. Це призвело до того, що в бюджет надійшло тільки 0,5% нарахованих дивідендів таких АТ. Крім того, у висновку Рахункової палати парламенту відзначено систематичне порушення Фондом термінів переказування коштів від приватизації в місцеві бюджети, зафіксовано істотні порушення у сфері надання фінансової допомоги й кредитів за рахунок коштів позабюджетного державного фонду приватизації.
А що Лановий? Він заявляє, що у зв'язку з тим, що Програму приватизації ухвалено три місяці тому, звітувати про її виконання слід не раніше, ніж у січні, а будь-яке "використання інформації 1996 року, коли мене ще не було на цій посаді, потрібне, аби показати погану роботу Фонду".
