Відсутність О. Мороза в сесійному залі парламенту 28 серпня практично не відбилося на ретельно спланованому сценарії "надзвичайного фіналу" сьомої сесії.
Передусім з'ясувалося, що, всупереч попереднім запевненням, порядок денний таки зазнав змін. Парламент погодився (за наявності часу, звісно) розглянути цими днями пакет податкових документів, запропонований Кабміном, з метою форсованого ухвалення бюджету. Таким чином відмітку в питанні конструктивного співробітництва виконавчої та законодавчої влади поставлено. Навіть без меморандуму.
По-друге, нарешті остаточно з'ясувалося, що проекту поправок до Конституції про пролонгацію повноважень депутатів у природі не існує. Хоча офіційний ініціатор цієї ідеї В. Гетьман знову підтвердив позитивне ставлення до неї фракції "Незалежних", але документа з підписами 150 депутатів не подав. А член цієї ж фракції депутат Карнаух, котрий виступив з основним пакетом поправок до Конституції, пролонгацію в цей список не вніс. Урешті-решт видатного фінансиста країни В. Гетьмана можна зрозуміти: інвестування грошей у вибори та їх прокачування через відповідні інституції має бути ближчим для його розуміння...
Стосовно поправок до Основного Закону в цілому, то, проаналізувавши 48 позицій у сумі, внесених депутатами І. Чижом, В. Мойсеєнком та Карнаухом, комітет із питань правової політики в особі А. Лавриновича визнав лише 12 із них такими, які мають право на розгляд у ВР. При цьому комітет схвалив можливість тлумачення законів парламентом, але не підтримав затвердження законодавцями відставки прем'єр-міністра.
У цей же час визнано доцільним, щоб ВР давала згоду на призначення голови СБУ. А найціннішою для нормалізації парламентської роботи стала ідея поправки про процедуру подолання вето. Замість права законодавців долати вето 226 голосами комітет запропонував вписати в Конституцію негайне набрання законом чинності після набору 300 голосів (перше й остаточне подолання вето Президента). У цьому випадку закон уже не повинен повертатися на підпис в адміністрацію й провокувати Президента на нескінченні поправки.
Цікаво, що розгляд закону про вибори демонстративно відкладено на другий день "надзвичайного фіналу" сьомої сесії. Хоча уже вчора більшість депутатів прогнозували провал закону про змішану виборчу систему. Але нюанси голосування поправок до Конституції можуть реально відбитися на ухваленні того чи іншого варіанту оновленого "мажоритарного" закону про вибори.
Представники соціал-ліберального об'єднання (СЛОн) провели вчора пікет біля стін Верховної Ради, чекаючи, коли парламентарії розпочнуть розгляд закону про вибори. Близько 100 осіб на чолі із співголовою СЛОна Володимиром Малинковичем закликали законодавців ухвалити новий закон, заснований на змішаній (мажоритарно-пропорційній) системі.
У розмові з кореспондентом "Дня" В.Малинкович заявив, що ті, хто виступає за мажоритарну систему коять "злочин проти суспільства, перешкоджаючи формуванню справжньої багатопартійності, єдино можливого гаранта демократії в країні". На його думку, у нинішніх соціально-політичних умовах мажоритарна система стимулює прихід у парламент людей, які пов'язані з кримінальними структурами, а також представників номенклатури. Співголова СЛОна наголосив, що в тому разі, якщо за вказівкою Президента Леоніда Кучми фракції, що його підтримують укотре зірвуть ухвалення нового закону, уся відповідальність ляже на Президента.
Валерій ЗАЙЦЕВ, "День"
