Могилів-Подільський машинобудівний завод зорієнтувався на нову продукцію - випуск млинів. Протягом останніх п'яти років він реалізував їх понад дві з половиною тисячі, при чому більше за половину пішло на експорт.
Нічого дивного, що зарубіжні конкуренти прагнуть контактів з директором заводу Всеволодом Морозовським. То приїдуть із Швейцарії, то запросять до консульства під час його відрядження у Москву. Але з певного часу пересвідчилися: можна спати спокійно. Про це говорять у вічі: "Ваші закони вас же і виштовхнуть з ринку. В їх основі закон Архімеда: чим більше тіло занурюється у воду (ринок) - тим з більшою силою виштовхується".
Ось кілька прикладів зі свіжої практики.
Казахстан - велетенська житниця, на млини там попит. Але український закон вимагає повну 100-процентну передоплату, казахський дозволяє зменшити її до 25%. Поки домовлялися, Туреччина завалила Казахстан своїми млинами. Дорожчими, гіршими. Але без проблем.
Через Дністер від Могилева - Молдова. За порадою одного з тамтешніх академіків завод виготовив млин, що меле кукурудзу спершу на крупу для улюблених молдованами страв, а далі на пухке борошно. Молдова готова прийти із музиками. Але знову фінансова проблема: молдовську валюту в українську можна конвертувати лише в банку США.
Не обійтися заводові й без технічних пунктів за кордоном, але як їх влаштуєш, якщо вже через 90 днів слід з витрат на них платити податок. І конкуренти перемагають за рахунок сервісу.
Та є свої перемоги і у могилів-подільських машинобудівників, які незабаром відзначатимуть сторіччя підприємства. З Таджикистану до ювілею надіслали національну хлібину - зі словами подяки на ній, бо випечено її з муки, змеленої в українському млині.
Перебороти б нам свої ж недолугі закони, то скільки мали б таких-от подяк із різних країн. А якими були б прибутки!?
Вінницька область
