Без підписання жодних документів завершився сьогодні триденний візит в Україну начальника Генерального штабу збройних сил Туреччини генерала Ісмаіла Карадайі.
Мета його перебування була традиційною - активізувати взаємини двох країн у військові галузі. Варто нагадати, що востаннє чільний військовий представник Туреччини відвідував Україну майже три роки тому. До того ж, ні нинішній начальник Генштабу, ні міністр оборони України, на відміну від своїх попередників, в Анкарі не бували.
Проте там нещодавно побували дві наші делегації, що обговорювали співпрацю в галузі військової медицини та освіти. Хоча Туреччина, як відомо, своїх війскових на навчання до СНД не посилає. Навпаки, за власні кошти здійснює підготовку офіцерів з армій тюркських країн Співдружності.
У Києві також обговорювались перспективи військово-технічної співпраці двох країн. Нині традиційні західні партнери Туреччинни, зокрема Німеччина, через війну з курдами не продають Анкарі військову техніку. США також наклали обмеження на експорт до країни ракетних технологій. Якщо Україна сподівається допомогти в цьому Анкарі, то реально в Києва не так вже й багато можливостей. Коли йдеться про ракетні технології, то Київ, з оглядкою на США, поводить себе вкрай обережно. Що ж до звичайного озброєння, то й тут нелегко. Бо хоч Туреччина і вважаться другою країною у світі за обсягами військового імпорту, вона має і досить потужний власний високий рівень військово-промисловий комплекс для задоволення потреб своїх ЗС і виробництва військової техніки на експорт, причому не лише в країни третього світу. Останніми роками Анкара освоїла нові для себе галузі національної оборонної промисловості: авіаційну, бронетанкову, ракетобудівну, електронного обладнання та засобів зв`язку військового призначення. Втім, не виключено, що в Туреччині сподіваються на українську підтримку, коли йдеться про певні тонкощі в подальшому розвиткові цих галузей. Бо саме науково-технічний потенціал України, за словами Карадайі, викликає захоплення турецької сторони.
Показово, що Ісмаіл Карадайі прибув до Києва майже одразу після підписання українсько-російських домовленостей у справі поділу ЧФ. В Анкарі усвідомлюють, що після вирішення питання власності розпочнеться модернізація флотів України та Росії, яка рано чи пізно завершиться формуванням нового балансу сил у Чорному морі. Росія роздратовано ставиться до зміцнення морської потужності Туреччини. Тож не виключено, що за умов, коли російські адмірали будуть докладати зусиль для поновлення впливу на ВМС України, свої пропозиції до українських військових має і Анкара.
