Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Від цукру та взуття страждають усі платники податків

17 липня, 1997 - 00:00

Люстри та унітази, перегній та консерви - чому їх у "вигляді" зарплатні стали отримувати наші виробники?

Коли обсяги виробництва стали різко скорочуватися, податки залишалися незмінними, якщо не збільшувалися. Жодної копійки - на обігові кошти. Щоб урятувати підприємства, розумні директори пробивали бартер. Це був перший спосіб ухилитися від держподатку. Зарплатню ще платили й до скарбниці ще щось надходило від відрахувань, але... Скарбниця порожніла, все, що в ній залишалося, з'їдала інфляція. Бартер заборонили - стало ще важче.

Черговий етап - обдурюй закон. Багато підприємств, маючи фірмові магазини, поповнювали їх бартерними товарами, що були взяті без податку. Ті, хто таких магазинів не мав, їх швиденько відкрили. Мета та ж - ухилитися від податків (оскільки для того, щоб сплатити зарплатню, треба обов'язково спочатку сплатити всі податки на неї, нараховану зарплату, і прибутковий податок на неї ж).

А якщо на рахунку підприємства - нуль? А людей треба зберегти й виробництво не занапастити? От і "пішла" натуроплата, а "платьожки" - на порожній рахунок у банк. І "пішло" борошно замість зарплатні. Або чекові книжки на отоварювання тільки у "своєму" магазині.

У Запорізькій обласній податковій інспекції погодилися: все це - недоотримані в бюджет нарахування.

Але ні в обласній податковій, ні в облстаті не знайшлося людини,??? Пропуск??? "середньовигадану" цифру недоїмки, разом із цим і "середньовигадану" кількість людей, що отримують за свою сумлінну працю не готівкою, а трусами, електролічильниками або мішками борошна. Такі дані їм просто ніхто не подає. Навіть ті, хто отримали мішок борошна замість зарплатні бояться й того позбутися. У ліпшому випадку, шановні інстанції за звітністю отримають зведення про кількість несплаченої зарплатні та про уявні недовідрахування до бюджету.

Кого звинувачувати? Податкову? Була з її боку відчайдушна спроба перевірок та штрафів. Закінчилася нічим. Керівники організацій, що розраховуються борошном, швидко зорієнтувалися й оформлюють "це" не зарплатнею, а зворотним кредитом. А він, як відомо, безподатковий.

Скільки АТ, ВАТ, корпорацій та всіляких невеликих організацій, що мають і не мають своїх магазинів, "натурою" розраховуються зі своїми робітниками - не знає ніхто. До цього невідомого числа "приплюсуймо" ще практично всі сільгосппідприємства, що не мають на рахунку ні копійки, а видають заробіток натуроплатою. При цьому до банку надходить платіжне доручення явно мертве - і на гроші не очікуй.

Добувачка бюджету - податкова адміністрація з усіма її управліннями не дрімає. За натуроплату в Запоріжжі оштрафовано на 7000 гривень керівників сільгосппідприємств. Ну то й що?

На запорізькій атомній станції, що має мережу своїх магазинів і не перший рік працює за системою чекових книжок, податкова недорахувала до бюджету більше 2 мільйонів гривень тільки прибуткового податку. Арифметику, мабуть, знає кожний пересічний платник податків. Але від такої "арифметики" в програшу кожен із них.

Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА, "День"
Газета: