Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Грег, який мешкає в Челсі, вболіває за "Арсенал" і... розуміє трохи українську

17 липня, 1997 - 00:00

Ще не розтанули спогади про захоплюючий матч тенісних збірних України та Великої Британії. Третє, переможне командне очко в зустрічі з упертим Андрієм Рибалком приніс гостям Грег Руседськи. А днем раніше, несподівано з'явившися в парній зустрічі, він зіграв так, наче всю кар'єру тільки й виступав разом із Тімом Хенменом. За ту перемогу (суперниками були Андрій Медведєв і Дмитро Поляков) британці дістали приз, встановлений редакцією "Дня" для кращого дуету.

- Дуже вдячні за гарні подарунки. Схоже, у вашій газеті до тенісу не байдужі. Сподіваємося, що наша команда сподобалась у грі київським глядачам. А ще мені приємно, що ці люстри виготовлені в Україні.

- На першій прес-конференції пан Руседськи вразив київських репортерів, відповівши на одне із запитань українською. Це означає...

- Що мій дідусь Василь Русецький - справжній українець, родом з Києва.

- Чи знали ви його?

- Знав і знаю. Він живий. Дідусь - чудова людина й завжди дуже підтримував мої заняття тенісом...

- Теніс був причиною вашого переїзду на Британські острови?

- Мати в мене - англійка, батько - канадець, але до Лондона я прибув насправді тому, що англійці - тенісний народ й тут, зокрема, є команда на Кубку Девіса. Значної адаптації не знадобилося. Та й живу в одному з найпрекрасніших столичних районів - Челсі.

- Отож і вболіваєте у футболі, певно, за клуб "Челсі"?

- Не вгадали. Я - шанувальник "Арсенала", приятелюю з кращим гравцем команди - Іаном Райтом. Невдовзі маю виступити на турнірі "Ей-Ті-Пі", що пройде в одному з відомих англійських "футбольних" міст - Ньюкаслі.

- Треба розуміти, що підготовка до "U.S. Open" уже почалася. Як розцінюєте шанси суперників і власні?

- У Нью-Йорку мені фантастично не щастило: програвав усі зустрічі. Однак цього разу спробую поліпшити результат. Фаворитом №1 вважаю Піта Сампраса. Проте й Андрій Медведєв нині грає так само переконливо, як тоді, коли був четвертим у світі.

- А як вам українська команда взагалі?

- Вважаю, що на київських кортах із нею буде складно боротися практично будь-якій національній збірній у світі. За винятком хіба що кількох тенісних грандів. До того ж, публіка палко підтримує своїх улюбленців. Скажу, до слова, що ми зворушені теплим прийомом. Усе було організовано добре. Шкода, не все розумів, що говорять українці. Хоча в пана Володимира Геращенка з вашого НОКу, та й інших спортивних колег, зі свого боку, все о'кей з англійською.

...Насамкінець я запевнив цього симпатичного молодого чоловіка (грізного на корті своїми "гарматними" подачами й дуже привітного поза стадіоном), що відтепер у нього з'явиться багато шанувальників в Україні. На землі предків.

Петро МАРУСЕНКО, "День"
Газета: