Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Хартію з НАТО підпишемо, але вступати до блоку не поспішаємо

9 липня, 1997 - 00:00

Українсько-натовська Хартія, що її підписують сьогодні у Мадриді, опинилася в центрі уваги керівництва блоку і, звичайно ж, українських політиків. Думки щодо значення Хартії у керівництва України та Альянсу не різнилися нічим - і генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана, і голова військового комітету Клаус Науманн, і розробник нової ідеології блоку Гебхардт фон Мольтке, який вів переговори про документ з Україною, і президент Кучма, і міністр закордонних справ Геннадій Удовенко - всі дотримуються думки, що головне значення Хартії в тому, що вона демонструє всім бажаючим, наскільки для Європи, НАТО й світу важлива безпека незалежної й суверенної України. Щоправда, в тексті Хартії не міститься прямих гарантій безпеки України з боку НАТО - адже вона не є й навряд чи незабаром стане членом Альянсу. Хартія лише схвалює гарантії, отримані Україною від п`яти постійних членів Ради Безпеки ООН у грудні 1994 р. Цього, вважали досить довго в МЗС України, явно недостатньо. Крім того, Хартію Україна-НАТО, за словами одного з її розробників, ні в якому разі не можна порівнювати з документом НАТО-Росія. По-перше, це - абсолютно різнозначні за змістом документи. НАТО й Росія були рівнозацікавленні у встановленні співпраці й рівноваги, тоді як Україна значно більше потребує документу з НАТО, ніж сам Альянс. Крім того, відносини НАТО-Україна не випадають з загального контексту зовнішньої політики Альянсу, тоді як відносини НАТО-Росія стоять окремо в системі загальноєвропейської безпеки.

Солана й Науманн вже неодноразово заявляли, що взаємини Північноатлантичного альянсу з Україною мають розвиватися "особливим шляхом" з огляду на цінність України для нової системи безпеки в Європі. В МЗС України не заперечують чуток щодо можливого відкриття повноцінного представництва НАТО в Києві - після того, як у травні почав функціонувати інформцентр Альянсу. Щоправда, він поки що не має ні власного бюджету, ні концепції своєї роботи.

Хартія передбачає постійні консультації НАТО з Україною, а в разі загрози її безпеці - термінові консультації. Вони не будуть, на відміну від консультацій НАТО з Росією, регулярними (за графіком). І взагалі, ще місяць тому, коли Хартію було парафовано Соланою та Удовенком, в МЗС України говорили про наявність цілої низки невирішених до кінця питань в її тексті.

Не виключено, говорив свого часу секретар Ради національної безпеки й оборони України Володимир Горбулін, Україна розгляне питання про можливість свого вступу до НАТО як до системи безпеки, а не до військового блоку. Це може відбутися не раніше 2000 року. Президент Кучма напередодні візиту до Мадриду заявив, що ніщо не вічне, у тому числі - й позаблоковий статус України. А Збігнєв Бжезінський пророкував, що Україна вступить до НАТО приблизно 2010-2015 р. У НАТО вважають, що тісніша, ніж нині, співпраця з Україною належить до життєвих інтересів блоку.

А в МЗС України кореспондентові "Дня" говорили, що головний наслідок підписання Хартії з НАТО для Києва - можливість менше опікуватися питаннями зовнішньої безпеки та впритул зайнятися вирішенням болючих внутрішніх проблем.

Віктор ЗАМ`ЯТІН, "День"
Газета: 
Рубрика: