Відома мудрість: кращий захист - це напад - якнайточніше ілюструє стосунки наших чиновників з Європейським банком реконструкції та розвитку. Іще місяць тому ЄБРР ставився до України як до надкорумпованої та непередбачуваної країни й будував свої плани співробітництва в цілковитій відповідності до такої місцевої специфіки.
Отож треба віддати належне дипломатичній майстерності наших фахівців, які зуміли не лише розвіяти упередження проти України, але й досягти поступу в переговорах про новий кредит ЄБРР.
Довідка "Дня": ЄБРР - багатостороння міждержавна інституція з капіталом у 10 млрд. екю. Банк має 59 акціонерів: 57 держав, які зацікавлені в розвитку економіки країн Центральної та Східної Європи та держав, які виникли на терені колишнього СРСР, а також Європейське співтовариство та Європейський інвестиційний банк. У 26 країнах із 57 банк здійснює свої проекти, решта країн - донори.
Не зважаючи на те, що кредитні умови, які пропонує банк, дуже вигідні для позичальника, відносини ЄБРР з українською стороною останнім часом складаються не зовсім гладенько. Насамперед це виявилося в тому, що проекти, в яких партнерами банку були державні установи, один по одному стали "зависати". Причина цього тривіальна: державному бюджетові просто бракувало коштів для виконання українським урядом своєї частини зобов'язань за контрактами. А де простої - там збитки.
Та ще й невдачі державних проектів експерти банку схильні пояснювати також користолюбними інтересами окремих урядових чиновників, через що найчастіше й траплялися зриви у фінансуванні контрактів. Прикладом того є реконструкція Бориспільского аеропорту, яка "зависла" і яка коштувала ЄБРР 4 млн. екю. Іще одна невдача спіткала банк під час реалізації державної програми кредитування комерційних банків для підтримки малого й середнього бізнесу. Схоже, історія із Градобанком у всіх деталях продемонструвала ЄБРР, як і за чий рахунок в Україні можуть "захищати" збанкрутілих національних товаровиробників.
А минулого тижня до непорозумінь, які переслідують ЄБРР в Україні, додалося ще одне: Верховна Рада не захотіла утвердити проект реконструкції київських готелів вартістю в $500 млн. Зазначимо, проект модернізації готелів - це лише підготовчий крок на шляху до майбутнього інвестиційного "буму", підготувати який може проведення в Києві щорічних зборів ради директорів Європейського банку.
Ураховуючи всі ці навколофінансові нещастя, можна лише дивуватися рішучості Європейського банку повністю відновити свою діяльність в Україні. Адже саме так можна оцінити ухвалення радою директорів нової стратегії діяльності банку в Україні, де, зокрема, скасовано пов'язування подальшого зростання обсягів фінансування з вирішенням питання щодо проблемних проектів банку. Більше того, у планах уперше з'явився пункт про можливе фінансування банком проекту добудування енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській атомних станціях, введення в дію яких дозволить Україні компенсувати втрати від закриття Чорнобильскої АЕС. Подія воістину знаменна, бо раніше ЄБРР узагалі відмовлявся розглядати енергетичний сектор поміж пріоритетних галузей.
Уточнивши свою стратегію, банк тепер готується збільшити обсяг прямих кредитів та інвестицій в українські підприємства, створені без участі західних компаній. Це й підтвердив член ради директорів ЄБРР від України, Грузії, Вірменії, Молдови та Румунії Юрій Полунєєв в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна, зазначивши, що головна перевага нової стратегії - це робота в основному з українськими компаніями. Крім того, за словами Ю. Полунєєва, наша стратегія схвалена радою директорів ЄБРР як модель для інших країн.
Очевидно, в майбутньому такі проекти цілком витіснятимуть інвестиції у спільні та державні підприємства. Пріоритет буде надано розвиткові приватного бізнесу в країні. До речі, 1997 р. ЄБРР погодився брати участь іще в одному приватному проекті. Банк вирішив надати 8,8 млн. екю на придбання частини статутного фонду Львівської кондитерської фабрики "Світоч", для фінансування закупівлі нових виробничих ліній та для переходу фабрики на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.
Україна стала членом ЄБРР у серпні 1992 року. Її частка в статутному фонді становить 80 млн. екю. У 1993 - 1996 рр. ЄБРР надав $375 млн. (4% від загального обсягу фінансування проектів у всіх країнах) для реалізації в Україні 17 проектів (5 - у державному секторі і 12 - у приватному). Сумарна вартість інвестиційних проектів в Україні, з урахуванням спільного фінансування з інших джерел, становить $874 млн. Серед пріоритетних напрямків європейських інвестицій - фінансово-банківський сектор, постприватизаційний розвиток та реструктуризація промислових підприємств, розвиток інфраструктури, становлення малого бізнесу та інші проекти.
Проектне фінансування у формі кредитів і вкладів в основний капітал підприємств-клієнтів - одна з головних послуг, які надаються банком. Останнім часом, окрім реалізації індивідуальних проектів, ЄБРР розпочав надавати великим корпораціям мультипроектні лінії. Максимальні терміни сплати кредитів становлять звичайно 10 років для комерційних виробничих кредитів і 15 років - для проектів із питань інфраструктури. Відсоткові ставки при цьому коливаються в межах ставок Лондонського грошового ринку плюс 1% - 5% (залежно від ступеню ризику, пов'язаного з реалізацією проекту).
Довідка "Дня": Звернення потенційних клієнтів до ЄБРР по кредит має включати в себе таке: обгрунтований бізнес-план, який містить, зокрема, опис суті проекту; опис планованої до випуску продукції або послуг з оцінкою їхніх перспектив на ринку; базові зобов'язання спонсорів проекту і перед ЄБРР (кредити звичайно не перевищують 30% од загальної вартості проекту); пропозиції з питань технології; оцінку термінів окупності інвестицій; дані про фінансовий стан підприємства-позичальника. Найважливішим фактором, який впливає на розгляд звернення і який визначає долю проекту, є якість поданих матеріалів, їхня відповідність світовим стандартам у галузі проектного фінансування. Бажано, щоб ініціатори проекту мали власні й позикові кошти, достатні для забезпечення спільно з ЄБРР належного фінансування в повному обсязі.
Усупереч явно недружньому настрою парламенту і зовсім небезкорисливій підтримці уряду, в Києві розпочалася підготовка до щорічних зборів ради директорів ЄБРР, які відбудуться 8 - 12 травня 1998 р. І було б вельми доречним, аби до цих заходів готувалися не лише будівельники готелів та Київська мерія, але й директори всіх українських підприємств, які здатні працювати в ринкових умовах і потребують відповідного фінансування.
