Свою вчорашню, відкладену на місяць проти обіцяного терміну, першу зустріч із пресою віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко передував величезними таблицями, присвяченими черговому варіанту основних напрямків економічної реформи і невідкладним заходам з її здійснення. Та навіть і таке могутнє забезпечення, що дозволяло стояти з простягнутою (по-ленінськи) рукою, від підкріпив переліком заздалегідь узгоджених запитань, які він хотів би почути від відданих уряду журналістів.
Головним у новій програмі, певно, має стати поняття "дерегуляція", що насправді означає не що інше, як давно вже обіцяну допомогу малому й середньому бізнесу, яка тепер збагачується ще й терміном "відбілювання". У розумінні - відмивання, чи що? "Найбільш бездарний господар - це держава", - зауважив С. Тігіпко. І тут на гадку спадають слова нинішнього прем'єр-міністра, котрий любить називати себе не тільки господарником, а й господарем.
Другим за значимістю пунктом програми є жорстка адміністративна реформа, починаючи з апарату Кабміну, де всі економічні відділи невдовзі підпорядковуватимуться безпосередньо С. Тігіпку. При цьому він не хотів би, щоб український чиновник почувався незатишно, навпаки - той повинен чітко бачити мету і знати методи її досягнення. І тоді, коли всі будуть "вишикувані", за словами віце-прем'єра-реформатора, почнеться нормальна бюрократична робота.
Віце-прем'єр всіляко відхрещувався від будь-якої участі в декларованому "Новою Україною" тіньовому кабінеті. Проте його докір парламенту, який "що є сили йде до виборів", не можна сприймати інакше, як свідоцтво, що й уряд на всіх парах йде туди ж. І вже зовсім у тоні передвиборної агітки прозвучало твердження про "певний сплеск" у економіці і добрий урожай, що очікується. Втім, С. Тігіпко застрахувався від цілком можливого конфузу на випадок невиконання цих прогнозів, заявивши: "Я тричі постукаю, щоб так і було". Ну що ж, стукайте, Сергію Леонідовичу, вони - золоті.