Є підстави вважати, що до кінця червня парламент, трохи покомизившись для порядку, усе-таки затвердить головний фінансовий документ року - держбюджет, найостанніша редакція якого нині жваво обговорюється в комітетах ВР. І, оскільки бюджет - це перш за все "рейтинг привабливості" в фінансуванні в масштабах цілої країни, цікаво подивитись, що ж його розробники з уряду вважають за найбільш пріоритетне.
Перш за все впадає в око, що очікувані доходи "всохли" порівняно з першою, вересневою редакцією бюджету, ледве не вдвічі - 20,19 млрд. грн. проти 34,67 млрд. грн. Відповідно й видатки скоротилися, а бюджетний дефіцит ще й зріс у півтора рази - 5,73 млрд. грн. Себто країна, поглянувши суворій правді в вічі, затягує паска ледве не на хребцях. Але, схвильовано перегорнувши пару сторінок, відразу заспокоюєшся: слава Богу, не залишимося ми без органів центральної законодавчої та виконавчої влади, на утримання яких "забито" 111,5 млн. грн. Вертикаль виконавчої влади, завдяки фінансуванню в обсязі 311,27 млн. грн., певне, також не впаде до горизонтального, лежачого стану національної економіки. А виникнуть непорозуміння (наприклад, з "незаконними" страйками), то судові органи знайдуть правих і винуватців усього за 95,2 млн. грн. на рік (проти 93 млн. грн. у вересневій редакції).
Отже, влада (чи то пак, своя рука - владика) про свій добробут потурбувалася. Змушена вона була внести до бюджетних видатків і борги по зарплатах та соціальних виплатах у сумі 1,47 млрд. грн. - але ж це майже удвічі менше від реальної заборгованості, а отже, бюджетники, не дуже мрійте про остаточне зведення рахунків з державою до 1 жовтня, як вимагає Президент.
Узагалі, ми ще раз упевнилися, що господарство в Україні - таки народне, оскільки саме на нього передбачається витратити аж 4,98 млрд. грн. (проти початкових 3,76 млрд. грн.). Ось де справді рай для чиновників, що визначатимуть отримувачів цих коштів! Воістину - розподіляй і володарюй.
На продовження теми пріоритетів фінансування хочеться порівняти дві бюджетні цифри: на функціонування місцевих податкових адміністрацій планується виділити 263 млн. грн. (проти початкових 200 млн. грн.), а на заходи з облаштування депортованих кримських татар - усього 5 млн. грн., тобто, у 50 разів менше! Навіть на реставрацію пам'ятників архітектури быльше - 6 млн. грн.
Одне слово, можна довго гортати цей документ і довго дивуватися, проте чимдалі менше залишатиметься здивування з приводу того, чому між громадянами і державою в Україні зростає непорозуміння і зменшується довіра.
