Михайлові Ковалку довелося створювати перший в історії України Державний комітет по нафті і газу. І от наприкінці травня нове призначення на старе місце: головою Державного комітету з нафтової, газової та нафтопереробної промисловості. Перше інтерв'ю М. Ковалка як голови Держнафтогазпрому України - газеті "День".
- Михайло Петрович, наші читачі мають можливість відстежувати динаміку подій у нафтогазовому комплексі й в основному знайомі з його проблемами. Одна з них - різке падіння обсягу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ. Що ви збираєтесь зробити, щоб не допустити цього?
- Держнафтогазпром вкрай стурбований сьогоднішнім станом геолого-розвідувальних робіт, і дещо робить, щоб виправити становище. За 4 місяці цього року підприємствами галузі пробурено 12,1 км глибоких розвідувальних свердловин, тоді як підрозділами Держкомгеології - лише 1,5 км. Тільки цього року АТ "Укрнафта" своїми силами відкрило два родовища в Полтавській області: Західно-Вільшанське нафтове і Середняківське газове. АТ "Укргазпром" відкрито Губанівське газове родовище в Львівській області. Державне підприємство "Чорноморнафтогаз" отримало перші тисячі кубометрів газу на нововідкритому морському родовищі на структурі Безіменній. До речі, на українському шельфі Чорного і Азовського морів у 70-80 роки відкрито 10 газоконденсатних родовищ. Відтоді геологи ще жодного разу не отримували в цьому перспективному районі позитивних результатів. Відкриття "Чорноморнафтогазу" - це відчутний прорив.
На жаль, існуюча в Україні система державного бюджетного фінансування геологорозвідки призвела до повного розвалу геологічної галузі. У цьому зв'язку Держнафтогазпром пропонуватиме внести зміни до Кодексу України про надра та ініціюватиме прийняття урядових рішень про нову систему організації та фінансування геолого-розвідувальних робіт. І тоді ми можемо гарантувати підвищення геологічної результативності та економічної ефективності розвідки на газ і нафту, на які наші надра зовсім не бідні.
- Останнє ваше висловлювання має наукове підтвердження в Національній програмі "Нафта і газ України до 2010 року". Проте чи можете ви сказати, що підприємства вашої галузі також багаті?
- В усьому світі нафтогазовий комплекс - найрентабельніше виробництво, а у нас він близький до банкрутства. АТ "Укргазпром" мало на 1 квітня майже 850 млн. грн. недоїмки перед бюджетом. Причому аналіз показує: винні в цьому перш за все ті, хто звик, що газ в нашій колишній неосяжній країні - найдешевше паливо, а отже - за нього можна і не платити. Як наслідок такого підходу, борги споживачів вже сягнули 4,5 млрд. грн. Виходить, що 30 млрд. куб. м газу - річний обсяг споживання населення і комунально-побутовим сектором - спожито без оплати. Надалі терпіти таке становище вже не можна. Розумне, економічно ефективне витрачання найголовніших ресурсів визначає ступінь енергетичної незалежності країни, а відтак її незалежності взагалі.
Тому комітет зініціював ухвалену днями постанову Кабміну, яка має покласти край безоплатному споживанню газу. Заходи, на які ми мусимо піти, жорсткі. Вони викликають неоднозначні відгуки, ваша газета теж про них писала не дуже поблажливо, але іншого виходу немає.
- Проти цього важко заперечувати. Та чи не доводилося вам замислюватися над тим, як зменшити ціну на газ, що позначиться і на платоспроможності всіх споживачів, включаючи й населення, і на конкурентоспроможності наших підприємств на внутрішньому та світовому ринках, що також має сприяти ліквідації кризи платежів?
- Ціни на природний газ, як відомо, регулюються державою. Нинішня ціна ($83 за 1000 куб. м) значно менша, ніж реальні витрати. У ній, зокрема, враховано лише третину вартості транспортування газу. Решта - дотується бюджетом, до якого, у свою чергу, перераховуються як обов'язкові платежі 62% у структурі ціни газу. Отже, розраховувати на зменшення ціни за нинішніх умов не доводиться.
Однак перспектива в цьому напрямку все ж є. По-перше, це диверсифікація джерел постачання газу, над чим працює і уряд, і фахівці нашого комітету. По-друге, перехід до сучасного цивілізованого газового ринку, де пропозиція перевищуватиме попит, а покупці зможуть вільно обирати постачальників.
- У структурі споживання енергоресурсів України газ посідає невиправдано велике місце. Нафта і нафтопродукти - набагато скромніше. Їх співвідношення - 2:1. У цивілізованих країнах - інші пропорції. Що робиться в нас для підтримки власної нафтової та нафтопереробної промисловості?
- Почнемо з нафтопереробки. Відповідні заводи збудовані за Радянського Союзу. Тому їх потужності значно перевищують потреби України в нафтопродуктах, а технологія - не відповідає сучасному рівню і не дозволяє нам конкурувати на міжнародному ринку. Якщо на наш середній завод завезти на $100 нафти, то його продукція коштуватиме $130, тоді як вихід продукції на аналогічних сучасних підприємствах розвинутих країн - понад $200. Отже, потрібна реконструкція. Проте сумний досвід АТ "ЛИНОС" свідчить - до цього слід додати ще й стале постачання нафти. Таким чином, розв'язати цю проблему можна лише шляхом диверсифікації джерел постачання нафти та отримання додаткових коштів від її транзиту, які можна буде хоч частково спрямувати на реконструкцію НПЗ.
Не можна забувати і про власну нафту. Нині її видобувається майже 4 млн. тонн, а 2010 року, згідно з Національною програмою, ми маємо вийти на 7,5 млн. тонн. Шляхом виконання цього завдання є створення згідно з концепцією, затвердженою урядом, вертикально інтегрованої нафтової компанії "Укрнафтогаз", в якій буде зосереджено і фінансово об'єднано весь технологічний ланцюг від геологорозвідки до збуту продукції. Такий підхід дозволить збільшити фінансові ресурси, які спрямовуватимуться на розвиток та модернізацію нафтової галузі.
До речі, цьому ж сприятиме і намір Кабінету Міністрів залишати в розпорядженні видобувників усю рентну плату за видобуток нафти і 50% за газ. "Чорноморнафтогазу" буде дозволено залишати в себе і рентну плату за газ, адже видобувати його на шельфі і складно, і дорого.
- "Чорноморнафтогазу" й іншим вашим підприємствам вкрай потрібні кредити та інвестиції. Якому виду такої допомоги ви віддаєте перевагу?
- Днями урядом ухвалено Постанову "Про затвердження переліку нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами". На розгляді у Верховній Раді проект Закону "Про угоди про розподіл продукції". Ці документи мають розчистити шлях для потоку іноземних інвестицій в нафтогазовий комплекс України, які ми вважаємо більш результативними в умовах наших підприємств, де вкладені в реконструкцію кошти, як правило, починають повертатися лише через 7-10 років.
- І, нарешті, питання особистого характеру. Скільки років ви хотіли б утриматися в кріслі голови комітету?
- За крісло не тримаюся. Однак для користі справи хотів би забезпечити умови виконання розробленої за моєї участі ще першим комітетом Національної програми "Нафта і газ України до 2010 року" і тоді отримати відповідну оцінку.
Інтерв'ю вів Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, "День"
