Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

"Газова атака" на боржників

15 травня, 1997 - 00:00

Президент Л. Кучма доручив Кабмінові та державним адміністраціям на місцях розробити програму щодо скорочення на 20% споживання природного газу в економіці та комунальному секторі. Термін здійснення цієї програми - то не віддалена перспектива, а 1997 - 1998 роки. Викликана ця вимога, згідно з повідомленням прес-служби Президента, як страхітливими неплатежами (борги підприємствам Держнафтогазпрому вже наближаються до 4,5 млрд. грн.), так і фізичною нестачею газу.

Остання теза є досить-таки сенсаційною. До сьогодні стверджувалося, що газовий ринок України буквально переповнений пропозиціями. Про це заявляли і голова АТ "Укргазпром" Богдан Клюк, і перший заступник голови Держнафтогазпрому Володимир Лопатін. Що ж трапилося?

У пошуках відповіді на це питання вибудовується така версія. Компанія "Ітера-Україна", якій керівництво Туркменістану через заборгованість щодо газових платежів практично зупинило постачання газу, мабуть, найближчим часом усе-таки піде з українського ринку. Невмілі та непродумані спроби українського уряду налагодити постачання газу з Туркменістану "напряму, без посередників" призвели лише до образливої для України відміни візиту нашого Президента до цієї країни. І якщо візит усе-таки відбудеться, то в цих умовах він більше скидатиметься на каяття. Тому не виключено, що політичне керівництво України вирішило зовсім відмовитися від туркменського, а разом з тим і від залежного від туркменів узбецького газу, загальні обсяги котрого (18 млрд. куб. м) якраз і становлять 20% від 92,2 млрд. куб. м газу, який мав бути використаний в Україні 1997 року.

Але повернімося до першого твердження, згідно з яким жорсткі заходи економії викликані неплатежами споживачів газу. Безумовно, з боржниками вже давно слід було розібратися по-державному. Не сподіваючись на це, окремі газотрейдери вже давно та ефективно вдаються до послуг кримінального рекету. Реакція тих із них, із ким вдалося зв'язатися, на пропоновані заходи виявилася досить позитивною. Не може не підтримати створювану програму економії газу і Держнафтогазпром, котрий ще 9 травня поклав на стіл урядові проект постанови про відключення від газопостачання споживачів, які мають борги за використаний газ.

Дещо іншою може бути позиція промисловців та облдержадміністрації. За умови, коли немає кредитів, газова галузь була майже єдиною, хто субсидував, причому на досить вигідних засадах, промисловість. Зупинити подачу газу боржникам - значить накинути на них смертельний зашморг. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися на таблицю платежів підприємств Харківської області АТЗТ "Інтергаз". Суцільні нулі. І в результаті - теж 0,2%. Зрозуміло, що держадміністрація Харківської області, як і інша регіональна влада, може мати серйозні контраргументи щодо доказів прихильників газової атаки на промисловість. Хоча на людях усі демонструватимуть цілковиту одностайність.

ДО РЕЧІ

Учора, як повідомляє кореспондент "Дня" Віктор Зам'ятін, в Ашгабаті завершився саміт Організації економічного співробітництва (ЕСО), який може мати неабияке значення для України. Адже головною темою дискусій лідерів 10 мусульманських країн - членів ЕСО - було обговорення маршрутів майбутніх експортних нафто- і газопроводів, а також перспектив розвитку трубопровідної та транспортної мережі в регіоні Центральної Азії та Казахстану в цілому. За інформацією АП, учасники саміту ухвалили декларацію, згідно з якою, зокрема, передбачається спорудження газопроводу з Туркменістану до Азербайджану дном Каспійського моря, а потім - через Грузію, Чорне море та Україну - до європейських країн. Таким чином, перспективи одержання Україною середньоазіатських енергоносіїв ще не зовсім втрачені.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, "День"
Газета: