На запитання кореспондента "Дня" про ставлення Федерації профспілок України до нинішньої виконавчої влади відповідає її голова, народний депутат України Олександр Стоян.
- Напередодні підписання угоди з урядом ФПУ вимагала відставки прем`єр-міністра Павла Лазаренка. У разі невиконання цієї угоди ви знову висуватимете таку вимогу?
- Щоб змусити уряд виконати обіцяне, ми за п'ять місяців використали більшість можливих дій: і пікетування, і короткочасні локальні страйки, переговори, звернення до Президента, не було лише загальноукраїнського страйку. Шостий конгрес ФПУ оцінив як незадовільні дії уряду щодо забезпечення конституційних гарантій населення України. Ми визначили своє ставлення і до ініціатора нинішніх реформ Віктора Пинзеника, на якому лежить велика провина за їхню неефективність. Потім, коли уряд почав нас ігнорувати, ми звернулися до Президента з вимогою відставки прем'єр-міністра, який мав би за цей час з'ясувати, до чого ж ми можемо домовитися. І коли тільки під таким тиском ми зустрілися і переговорили, процес домовленостей прискорився, і обидві сторони узгодили рішення. Ми домовилися з урядом, що поточні виплати будуть 100-відсотковими в бюджетній сфері й, наскільки ми знаємо, ці виплати вже йдуть із державного бюджету. Це позитивний момент. Залишився борг, який треба конче повернути людям - але це неможливо без бюджету. Ми сподіваємося, що бюджет усе-таки буде затверджено в квітні - травні цього року. Якщо уряд дотримуватиметься того, про що підписано в протоколі, безумовно ніяких акцій ближчим часом ФПУ не плануватиме. Якщо ж ні - ми будемо змушені восени вдатися до активніших дій.
- Як ФПУ і, зокрема, ви ставитеся до президентського курсу?
- У Президента є програма, з якою він виступав у Верховній Раді. Як депутат я голосував за цю програму. Спеціально це питання Федерацією не обговорювалося. На шостому конгресі ФПУ ми дали оцінку курсу Президента й дійшли висновку, що багато позицій, пов'язаних із конституційними гарантіями в сфері виробництва, зокрема - вчасна виплата заробітної платні, сьогодні не виконуються. Відповідно Президент як гарант Конституції несе відповідальність за це. Реформи, які сьогодні проводяться, поки що не дають позитивних результатів, не сприяють підвищенню соціальних гарантій населенню. Якщо реформи стоять на місці, Президент повинен питати з тих, хто їх утілює в життя. Він має з'ясувати причини невідповідності ходу реформ його програмному курсу. Підтримка чи непідтримка президентського курсу залежатиме від того, наскільки він як Президент сприятиме просуванню реформ. Профспілки підтримують ті реформи, котрі сприяють соціальному захисту людей. Реформи задля реформ не сприймаються профспілками, тому що наше завдання - соціальний захист людини праці. Нормальні реформи мають бути спрямовані на розвиток вітчизняного виробництва, організації праці, підтримки різних форм власності, наповнення бюджету.
- Нещодавно президент висловив пропозицію щодо введення на підприємствах системи робітничого контролю. Як ФПУ ставиться до цього?
- Сама пропозиція нами вносилася ще три роки тому. Сьогодні навряд чи можливий робітничий контроль у класичному розумінні, як раніше, зокрема тому, що сьогодні приблизно 75% підприємств є не державні, а приватні. На приватних підприємствах інші закони, інші механізми. Щодо державних підприємств, то для них такий механізм прийнятний. Проте я особисто не хотів би, щоб за невчасною виплатою заробітної плати та іншими порушеннями стежили люди з робітничого контролю. Для цього є інші органи, наприклад - податкова поліція, нехай вона бере на себе ці функції. Якщо три роки тому впровадження системи робітничого контролю було реальним, то зараз її уводити важче. Краще активно впроваджувати систему колективних договорів.
Інтерв`ю взяла Тетяна ШУЛЬГАЧ, "День"
