Валерій МИХАЙЛОВ
Усім відомо, що людина не може жити без сну. Тому найбільш бузувірським уважається катування позбавленням сну. Через декілька безсонних діб нормальна людина стає загальмованою, починає все бачити в імлі, предмети розпливаються. Через 200 годин вимушеного безсоння навіть найміцніший організм не витримує - починається глибокий психоз. Однак не будемо квапитися з узагальненнями...
Наприклад, один із слуг імператриці Єлизавети Петрівни обходився 15 хвилинами пообіднього сну на добу. Решту часу він справно пильнував біля її опочивальні, зберігаючи святійший сон.
А от швед на прізвище Еріксон протягом 46 років узагалі не відчував потреби у сні - таке він дістав ускладнення після грипу. Таке ж безсоння, що тривало 15 років, мав і німець Клейн після перенесеного ним нервового шоку.
Наполеон, Гете, Шиллер, Бехтерев, Черчіль обмежували свій сон 5 годинами на добу, Едісон примудрявся набиратися сил за 2-3 години добового відпочинку.
А деякі встановили протилежні рекорди. Американка Лінда Варнетто, щоб добре себе почувати, повинна проспати 23 години на добу. Що вона й робить щоденно. Однієї години їй цілком достатньо, щоб прибрати в будинку, приготувати їжу, зателефонувати до матері та поспілкуватися з дітьми.
Однак цей феноменальний випадок навряд чи зміг би вразити Надію Лебедин із Дніпропетровська, котра безпробудно проспала... 20 років. Одружена жінка та мати 5-річної доньки, вона 1954 року лягла, як звичайно, спати й прокинулася 1974 року, наступного ранку після смерті своєї матері, котра, до речі, доглядала її всі ці роки. За 20 років Надіїного сну помер її чоловік, а донька Валентина встигла закінчити інтернат та інститут.
