Вчора Верховна Рада з третьої спроби ухвалила у першому читанні законопроект "Про зупинення спаду сільськогосподарського виробництва". Хоча текст документу до кінцевого його схвалення буде ще суттєво дороблюватись, вже зараз ясно, що основна мета ухвалення цього законодавчого акту - широкі бюджетні вливання до бездонної бочки вітчизняного агропромислового комплексу. Тому цілком можливо, що законопроект так і не набуде чинності, заморозившись за допомогою механізму президентського вето, або залишаючись суто декларативним актом, на кшталт вже існуючого закону "Про пріоритетний розвиток села".
Даний законопроект, зокрема передбачає продовження до другого пришестя заборгованості сільгоспвиробників перед бюджетами всіх рівнів, здійснення закупок сільгосппродукції за так званими цінами виробництва (механізм розрахунку котрих поки невідомий), виділення сільгоспвиробникам тривалої (на п'ять років) бюджетної позики на здійснення весняно-польових робіт у розмірі 1 млрд. грн.
Емісійні джерела таких грошових вливань були очевидними навіть для депутатів Верховної Ради. Окрім того, самі депутати дивувалися вголос невмінню аграрників виробити конкретний механізм державної підтримки галузі а, особливо, - канали за котрими ці кошти доходили б безпосередньо до виробника, а не розкрадалися на етапах перекачування. Тому у дієвість цього законопроекту навіть після його доробки вірити важко
