Продовжуємо публікувати відповіді на запитання нашої традиційної новорічної анкети. Вона складається з п’яти запитань:
1. Традиційно: ваш особистий рейтинг знакових подій в Україні та світі за 2009 рік. Які з них зі знаком «плюс», а які — зі знаком «мінус»?
2. Як, на вашу думку, за останній рік змінилися Україна та українці? Що змінилося конкретно (сподіваємося, на краще) у вашому житті: що нового дізналися? Що побачили? Чого досягли?
3. Хто для вас «Людина року»?
4. Декілька слів про себе і про ваш «День». Які теми, автори, публікації, знімки, акції зі сторінок «Дня» 2009 року вам найбільше запам’яталися і чому?
5. Ваш тост-афоризм (як варіант — малюнок) для великого родинного кругу українців у новорічну ніч-2010.
Євген МАРЧУК:
1. Тривожна подія — це відомий лист президента Росії Дмитра Медведєва Президенту України Віктору Ющенку. Це явище поки не осмислене у повному обсязі. Воно несе в собі набагато більше небезпечних знаків-символів у наших відносинах із Росією, ніж особисті стосунки двох президентів. Це тема окремої розмови. А позитив — це остаточне рішення УЄФА про Євро-2012 в Україні. Це український барон Мюнхгаузен, який має витягнути нас із болота пострадянської інфраструктури.
2. За моїми спостереженнями, все більше й більше українців приходять до повного усвідомлення того, що надіятися на владу не має сенсу. Тим більше після такої активної взаємної дискредитації всіх гілок влади всіх рівнів. Це і добре, і погано. Добре, тому що стимулює активність і відповідальність кожного за свій добробут, за сім’ю. Підвищує цінність людської дружби й чесного партнерства. Стимулює творчість і конкурентність. Погано, тому що роз’їдає непафосний, але дієвий патріотизм. Підточує підвалини державного устрою, адже у побутовій свідомості держава — здебільшого — це п’ять-шість конкретних особистостей на найвищих посадах у даний конкретний час.
3. Для мене «Людиною року» є брати Віталій і Володимир Клички. Вони у 2009 році чотири рази відстояли титули найсильніших боксерів світу, забравши усі чемпіонські місця, перемогли усіх суперників. Три із чотирьох боїв закінчили нокаутами. Чотири рази на найбільших у світі боксерських аренах на їх честь піднімався український прапор і звучав Гімн України, і це транслювалося по телебаченню у понад ста країнах світу. Не знаю, хто міг зробити більше для іміджу України. Відомо, що Віталій уже перейшов пік боксерського віку, але тим більше цінні саме його перемоги, його майстерність і воля. Брати Клички створили небачений досі феномен у великому світовому спорті, завоювавши всі найвищі нагороди серед найсильніших боксерів світу. І це наші українські мужчини.
4. «День» весь час розвивається, нові рубрики, нові автори, літня школа журналістики, мандри по Україні з фотовиставкою, «Бібліотека «Дня», останній «Екстракт 150», Острожський клуб молоді... Не знаю, коли ваш головний редактор все це встигає робити, а ще через день вона то на телебаченні, то на радіо. А от для своєї газети пише мало. А жаль. Особливістю «Дня» є публікація листів читачів газети як самостійних журналістських матеріалів про найактуальніші проблеми сьогоднішньої України. А чого варта недавня рубрика про притулки собак і пошук для них нових господарів! Кожен номер газети насичений матеріалами для роздумів чи то про минуле України, чи про парадокси сучасності. Я щоденно читаю «День». Навіть важко виділити когось із авторів, аби не образити цікавих інших. З інтересом і цікавістю читаю матеріали Кримського, Лосєва, Пахльовської, Кульчицького, Панченка, ну і, ясна річ, «Україна incognita».
5. Українці, додому! (В прямому і в переносному смислі. Це був мій публічний заклик у 1999 році як кандидата в президенти.) А ще «На президента треба вчитися!» — це була моя стаття тоді ж, у 1999 році.
В’ячеслав ЮТКІН, перший заступник голови правління «Промінвестбанку»:
1. За останнє десятиріччя не пригадаю року більш депресивного й такого, що відверто розчарував подіями, які відбулися: суцільний і жирний знак «мінус». Хочеться швидше провести цей рік. Тому не говорив би про події зі знаком «плюс».
Із найбільш негативних для України запропоную свій рейтинг:
1. Різке й небувалих масштабів погіршення стосунків із Росією за всю історію міждержавних відносин. Ось що називається від кохання до ненависті — один крок.
2. Обвал національної грошової одиниці, що вже вкотре поховала середній український бізнес, що, здавалося, зміцнювався.
3. Найсильніший і найбільш руйнівний удар по вітчизняній банківській системі у результаті масових неповернень кредитних коштів. Крах великих системних банків, а з ними і крах надій простих українців, котрі довірили їм свої кровні. Сором і приниження, людські трагедії перед наглухо закритими колись парадними входами до банків. В Україні процвітає і затверджується ледве не на державному рівні гасло: «Борги повертають лише боягузи».
2. Україна й українці за цей рік змінилися. Зникли популізм і віра в молочні річки й киселеві береги, обіцяні у черговий раз політиками. Стало очевидно, що порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Українці стали мудрішими, й половою передвиборчих агіток більшість із нас уже не обманеш. Особиста подія року — народження сина Антона. Коли тобі вже 57, усе переживаєш заново й по-особливому. Хочеться вірити, що наші діти, народжені у цей важкий рік, будуть успішніші та щасливіші в Україні майбутнього. На жаль, про особливі досягнення цього року говорити не доводиться. Нова робота у «Промінвестбанку» захопила з головою, але була порівнянна хіба що з ліквідацією стихійного лиха. Вдалося зупинити на якійсь позначці руйнівні процеси. Це, я гадаю, і є основним результатом року, що минає, для мене особисто й усієї великої команди «Промінвестбанку».
3. Безумовно, Юлія Тимошенко. З усіма її «плюсами» та «мінусами». Хочеться, аби їй вистачило сил дати раду всім викликам, що падають на її голову, наче сніг, у ці передноворічні дні.
4. «День» залишається моєю улюбленою газетою. Якщо профільні економічні видання й обов’язкове їхнє читання — це те, без чого не можна обійтися в роботі, то «День» — читання для душі. Я певен, коли-небудь новітні українські історики писатимуть історію за сторінками саме цієї газети, яка щодня відкриває для українців ту Україну, якої вони не знали. Відтак особливо хотів би виділити просвітницьку місію «Дня», публікації про історію України, свідоцтва тих, хто пережив Голодомор. Світлини «Дня» і цьогоріч неповторні. Низький уклін усьому колективу газети, за те, що ви робите для України й українців у справі становлення нації.
5. Бажаю всім своїм рідним, близьким і всьому нашому народові мудрості. Вона так необхідна нам на майбутніх виборах. Саме від нашого з вами рішення залежатиме, яким шляхом піде Україна, які підсумки разом із «Днем» ми підіб’ємо вже рівно за рік.
Тадаші ІДЗАВА, посол Японії в Україні
1. 2009 рік став роком тривалих зусиль різних країн щодо пошуку шляхів відновлення світової економіки після шоку внаслідок фінансово-економічної кризи, що почалася влітку 2008 року.
На жаль, багато країн, включаючи Японію, а також Україна, все ще не змогли здолати наслідки фінансово-економічної кризи, і здається, що українське суспільство продовжує сильно страждати від цих наслідків.
Також важливою подією 2009 року стала пандемія нового штаму вірусу грипу. Вслід за Мексикою, де у квітні було вперше виявлено спалах свинячого грипу, від початку літа це захворювання почало поширюватися і в інших країнах світу. В жовтні Україна стала однією з таких країн. Кількість лабораторно підтверджених випадків захворювання в Японії склала 5022, але припускається, що реальна кількість хворих сягає 13 млн. осіб. Кількість жертв пандемії у Японії становить 123 осіб.
Можливо, ці дві події стануть хорошою можливістю для людства, яке стало дуже самовпевненим і зарозумілим, іще раз переосмислити себе. У японській мові є таке прислів’я: «Біда і радість ідуть поруч», і я теж сподіваюся, що й у поганому знайдеться щось хороше.
2. Можливо, це не є зміною лише цього року, та я вважаю, що в Україні почала впевнено просуватися демократія. Проглянувши архіви помаранчевої революції п’ять років тому, можна побачити протистояння, що розділяло країну на дві частини. Також і на президентських виборах наступного року, в разі проведення другого туру виборів, боротимуться два кандидати, однак наразі різні політичні сили проводять активну діяльність у різних місцях, і я сподіваюся, що вибори будуть проведені демократичним шляхом.
Я вперше маю можливість жити у східноєвропейському регіоні, включаючи Україну, і для мене, людини, котра не володіє українською мовою, все тут є новим досвідом. Проте я насолоджуюся життям в Україні, подеколи відвідую оперу, балет і інші культурні місця у прекрасному місті Києві.
3. У японсько-українських стосунках найважливішою подією цього року став, безсумнівно, візит прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко до Японії. Завдяки цьому в Японії надзвичайно зріс інтерес до України. Крім того, цей візит створив під рунтя для здійснення екологічних проектів за Схемою зелених інвестицій та інших проектів.
Маю надію, що у майбутньому, в процесі подолання Україною наслідків економічної кризи, це підґрунтя, створене у результаті візиту до Японії прем’єр-міністра України, буде ефективно використане, і японські компанії зможуть здійснити безліч корисних проектів в Україні.
4. Для мене, людини, яка не володіє ні російською, ні українською мовою, щотижневий англомовний випуск газети «Дня» є дуже цінним джерелом інформації. Особливо вона допомагає мені краще дізнатися про внутрішні сторони української політики, про життя українців, і я сподіваюся, що в цій газеті й надалі публікуватимуться такі якісні статті.
Крім того, у вашій газеті часто публікуються інтерв’ю з дипломатами, в яких детально та всеосяжно описуються двосторонні стосунки, і такі публікації дуже корисні для розуміння стосунків України з іншими державами.
5. Я бажаю, щоб у новому 2010 року в Україні пройшли справедливі й чесні вибори, які базуватимуться на принципах демократії. Аби під керівництвом новообраного президента сформувався новий стабільний уряд, Україна змогла реалізувати свій потенціал і почати швидкими темпами розвиватися.
Я також бажаю, щоб Україна щонайшвидше оклигала від наслідків економічної кризи, а люди змогли знову отримати спокійне життя та продовжували жити щасливо.
Поздоровляю всіх із наступаючим Новим роком, і Різдвом!
