Про те, що 2009 рік був оголошений Президентом та Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту Роком молоді, більшість українців нічого не знала і не чула. А нещодавно лідери молодіжних організацій наглядно демонстрували, як чиновники переступали через їхні права протягом усього року, влаштувавши акцію протесту під стінами міністерства. Жодне з положень відповідного указу глави держави не виконане, а гарантування молоді першого робочого місця, вирішення житлових проблем — так і лишилися обіцянками, стверджують активісти. Суттєвої фінансової підтримки, обіцяної владою, не відчули ані молодіжні, ані дитячі організації. Про створення молодіжних теле- та радіопрограм, Всеукраїнського центру патріотичного виховання та Будинку молоді йдеться також тільки на папері...
Згідно з опитуванням, що проводилося громадянською кампанією «Рік без молоді», 97% молодих українців узагалі не знали, що нинішній рік оголошено на їхню честь. А з тих, хто про це чув, понад 85 % вважають державну акцію проваленою, хоча насправді рік, що минає, мав би стати для молоді показовим.
Кампанія «Рік без молоді» розпочалася у листопаді 2009 року — як реакція на те, що указ Президента не виконувався належним чином. За лічені дні кампанію підтримали понад сто загальноукраїнських та регіональних організації зі всіх куточків країни. Серед них — органи студентського самоврядування, молодіжні ради різних міст, друковані та електронні ЗМІ, клуби різного спрямування, громадські організації та їх об’єднання.
— Попри обіцянку збільшити фінансування заходів на виконання молодіжної політики в Рік молоді, її зменшено втричі, — обурюються організатори кампанії «Рік без молоді». — Якщо в 2008 році пільгові кредити на житло отримало менше 1% із 122 тисяч молодих сімей, то у рік «підвищеної уваги» до молоді взагалі не передбачалося фінансування державної програми щодо забезпечення молоді житлом.
Фінансування дитячих громадських організацій, наприклад, у цьому році скоротилося з 15 млн. до 5 млн.,у результаті чого в чотири рази зменшилася їхня кількість. Цей факт, і не тільки, змусили молодіжну громаду діяти. Кампанія «Рік без молоді» провела більше ніж 14 акцій протесту по всій Україні, з листопада стала ініціатором активного спілкування з міністерством. І саме вона запропонувала кожній молодій людині звернутися до Юрія Павленка із запитанням про обіцяний рік молоді. Більше того, з 14 по 20 грудня у більшості регіонів країни проводиться акція «Референдум по Року молоді в Україні». Кожен, хто небайдужий до власного майбутнього, зможе поставити оцінку реалізації Року молоді. Акція проходитиме на великих перервах у найбільших вищих навчальних закладах обласних центрів. Організатори переконані, що низька оцінка супроводжуватиметься опцією вимоги звільнення відповідальних за провал Року молоді в Україні.
— Понад три з половиною тисячі поштових та тисячі електронних листів направлені в міністерство, проте ні на один з них ми так і не отримали відповідь, — каже голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Демократичний альянс», співзасновник громадянської кампанії Василь Гацько. — Постійна бездіяльність міністерства і змусила нас вдатися до акції протесту — ненасильницького блокування профільного молодіжного відомства. На сьогодні частина завдань, пріоритетним з яких було привернути увагу міністра до проблеми проведення Року молоді в Україні, — досягнута. Проте ми свідомі, що ті обіцянки про виконання боргу, який утворився в результаті невиконання обіцянок і зобов’язань у цьому році, не будуть виконані й у наступному. Причина наших підозр проста, оскільки ніхто з міністерства не доклав зусиль, щоб у бюджет 2010 року закласти кошти на реалізацію цих проектів. Виходить так, що Рік молоді закінчився, і зобов’язання по ньому залишаться в цьому році, ніхто їх не переноситиме в майбутнє.
КОМЕНТАР
Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту:
— Підтримую акцію протесту, бо розумію, що зробити хотілося набагато більше, аніж вдалося досягти на сьогодні. Добре, що громадські організації активізувалися, демонструють свою активність. Проте не можна звинувачувати міністерство в бездіяльності, ми робили все, що від нас залежало. Причина невиконання указу досить проста — відсутність фінансування. Указ Президента «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді» готувався в червні 2008 року. На той час доходи держави зростали, не було фінансово-економічної кризи, тому і плани на проведення Року молоді будувалися з огляду на стабільність у державі. Проте нині значна частина не мільки молодіжних, а й інших державних програм, у тому числі й спорту, які є ненагальними, скорочені. У першу чергу мова йде про забезпечення зарплат, стипендій. Разом із тим, такі проекти, як створення Всеукраїнського центру виховання патріотичної молоді, Будинок молоді вимагають серйозної нормативної підготовки, проектної бази, це все зроблено в цьому році — те, що не потребує капіталовкладень, але вимагає системної роботи чиновників. У даному випадку чиновники свою роботу зробили. І якщо в наступному році буде затвердження бюджету, то ми приступимо до реалізації проектів. Якщо говорити про Центр патріотичного виховання, то сьогодні досягнуто згоди про виділення першого гранду на його фінансування. Проте фінансування молодіжних програм скоротилося втричі. І про це я постійно інформував Президента України. Рік молоді оголошувався не лише для нашого міністерства. Варто також шукати нові форми вирішення завдання, а не тільки формальну систему «гроші—проекти—звіти». Пропоную на виконання нагальних завдань по реалізації Року молоді створювати робочі групи, які б вирішували п’ять пріоритетних завдань: працевлаштування (гарантія першого робочого місця), молодіжне житло, Всеукраїнський центр патріотичного виховання, підтримка молодіжних, дитячих організацій і студентських організацій.
